Нарешті побувала в самих справжніх римських термах. Неймовірні відчуття! І було, звичайно, дуже дивно. Російська людина любить крайнощі – з парильні де за сто, відразу в сніг або водної обливатися холодною. Немає. Римська лазня будується на зовсім іншому принципі – на принципі повільного переходу з однієї температури в іншу. Поступально, з кімнати відпочинку (Apodyteria), де ти повинен провести на шезлонгу, хоча б пару хвилин, ти вирушаєш в приміщення, де температура трохи вище (Caldarium). А саме + 36. І вологість. Тут кругом широкі мармурові лави, одну з яких ти повинен облюбувати собі, і по стіні йдуть крани, під якими стоять цинкові відра, а в них плавають мідні миски – мисочки. Відра зовсім невеликі і я навіть поривалася з них обливатися, однак мені пояснили, що сенс саме в тому, щоб зачерпувати води потроху і користуватися вірним сплавом.
Наступним номером у нашій програмі: перший захід у приміщення з підвищеною температурою (Tepidarium) – там 45 градусів. І тепер вже 100 відсотків вологості. Схоже на хамам, але мені здається, що якось по-іншому переноситься температура. У ньому теж потрібно сидіти і іноді поливатися. Тут свій краник і своя плошечка. Сидиш, поки комфортно, а потім повертаєшся на свою лавочку в Caldarium. І тепер уже, після обмивань, краще лежати. І в принципі далі ти взагалі вже скрізь лежиш і моя багатостраждальна спина була просто щаслива! По суті, в цілому, ти більше години проводиш лежачи на теплому мармурі без всяких подушок. Таких підходів краще робити не більше трьох. Після того, як обмився і відпочив після третього, до тебе підходить служитель, попереджає про те й кличе в інше приміщення – Alipterium. Тут трохи прохолодніше, ніж Caldarium – 30 градусів. І ти знову возлежишь, а тим часом тебе натирають м’яким скрабом. Це займає ще хвилин 15. Тепер вже в душ і ось потім в Frigidarium.
Про! Це ось коли фільми про римлян показують і вони в невеликих басейнах лежать. Там, дійсно, після всіх перерахованих процедур, у прохолодній воді можна провести години. Настільки правильне чергування температур – що тут просто казково! І є інші краники, які пускають тобі воду на плечі. І є ступенечкі – ти можеш регулювати як глибоко твоє тіло знаходиться у воді. Але все хороше коли-небудь закінчується. Тепер ти возврашаешься в Alipterium – потрібно прийняти душ як слід, в сенсі як звичайно, і тебе кличуть у Apodyteria. Тут ти знову возлежишь, але тепер вже на дерев’яному шезлонгу, закутаний у свіжі рушники і п’єш п’янкий трав’яний настій з льодяниками з меду і насіння кунжуту. І коли сил поприбавится – повертаєшся в свою реальне життя…
Все це просто за межею! Весь секрет саме в чергуванні температур і поступальної її зміні. Я мерзля моторошна. Але там так м’яко проходить зміна зовнішнього середовища – туди-сюди гуляють якихось 7-9 градусів – так що навіть я могла по-справжньому отримувати насолоду.
А тепер треба собі спробувати це уявити – весь Рим, кожен день, після обіду – близько трьох годин дня відправлявся в терми…
Ось це життя, ось це я розумію!
