Моллі Пайкон була не просто актрисою. Вона була силою природи, яка домінувала на Нижньому Іст-Сайді Нью-Йорка протягом десятиліть. Народившись 1 червня 1898 року у Нью-Йорку, вона виросла і стала беззастережною «серцем Другої авеню». Це було не маркетинговим слоганом. Це був титул, який давали їй глядачі ідішського театру в 1920-х і 1930-х роках за її пустотливу привабливість та гостроту комедійної подачі.
Вона померла 6 квітня 1992 року у Ланкастері, штат Пенсільванія, у віці 93 років. Але її спадщина не зникла разом із нею. Воно залишилося у сміху переповнених театрів та мелодіях її пісень.
Пайкон розпочала свою кар’єру задовго до того, як ідішська сцена набула свого відточеного вигляду. Вже 1904 року вона була дитячою зіркою у вандвілі. Тоді їй ледве виповнився підлітковий час. 1919 року вона приєдналася до ідішського театру, яким керував драматург Якоб Каліч. Того ж року вони одружилися. У 1921 році дует вирушив у турне Європою, щоб вона могла відточити свій ідішський діалект. Їй треба було звучати автентично. Їй треба було звучати як удома.
Прорив на Бродвеї та військові гастролі
Повернувшись до США, почалася її складна робота. Пайкон зіграла понад 200 ідиських постановок. У її репертуар входили комічні версії відомих творів, таких як «Робітнича дівчина» (The Working Goil) та «Історія бабусиної хустки» (The Story of Grandma’s Shawl). Вона виконувала ролі у виставах «Янкеле, Райзелі, ой, з дос майдел!» («О, яка дівчина!») та «Привіт, Моллі» (Hello Molly).
Вона не перейшла на англомовні сцени одразу. Її дебют на Бродвеї відбувся 1940 року у виставі «Ранкова зірка» (Morning Star). Це була її перша головна роль англійською мовою. Перехід дався нелегко багатьом представникам сцени Іди. Пайкон упоралася з цим.
“Вона продовжувала виступати до вісімдесяти років.”
Під час Другої світової війни вона гастролювала за кордоном. Вона привносила ідішську культуру як солдатів, так мирних жителів. Пізніше вона здобула визнання критиків у Лондоні. Вона виступала в комедії “Більшість в один голос” (A Majority of One) разом з Робертом Морі. Критики були у захваті. Ця роль продемонструвала її діапазон поза чистої комедії.
Від ідішської сцени до голлівудських фільмів
У міру того, як популярність ідішського театру знижувалася, Пайкон адаптувалася. Вона брала ролі у мейнстримових театральних постановках та фільмах. У 1961 році вона зіграла американську вдову, яка шукає чоловіка в Ізраїлі, у бродвейському мюзиклі “Молоко і мед” (Milk and Honey). Ця роль була специфічною. Вона вимагала нюансованої гри.
Її фільмографія охоплює десятиліття. Вона з’явилася у фільмі «Ідле зі скрипкою» (Yiddle with His Fiddle) у 1937 році. Потім був фільм «Мамеле» («Маленька матуся») у 1938 році. Пізніше вийшов фільм «Вільні звичаї» (Come Blow Your Horn) у 1963 році. І нарешті, її роль у фільмі «Скрипаль на даху» (Fiddler on the Roof) у 1971 році.
У 1931 році на її честь було названо єврейський театр. Він є свідченням її раннього впливу. Вона не просто виступала. Вона визначила цілу епоху.
Чому вона зберегла свою актуальність? Можливо, тому що вона відмовилася дозволити
