Ближче до 90 років куму мою держава урочисто подарував дачу, та ще, на додачу, з земельною ділянкою. А земля була добра, родюча, та ось тільки на ній нічого поки не висаджували. Ну, ми поки святкували цю подію, гості ідею подали: «А давайте, ви тут що-небудь посадите?».
Ідея була хороша, а слідом хтось підказав, що потрібно удобрити спершу грунт. А ми з кумом не сильні були в справах садівничих, та й подумали, що все правильно кажуть наші гості.
Але сказано – зроблено, запозичили у сусіда асинезаторскую машину, поки той спав, та й пригнали до ділянки. Залили все, навіть дача була у вмісті цієї бочки. Настільки все «удобрилось», що сусіди потім навіть на 350 метрів не підходили близько, обходили будинок, знаходили інші шляхи. Як результат, варто тепер цю ділянку, так і не росте на ньому нічого вже років багато років.
Історію надіслав Сергій Дмитрієв
