Влітку 2017 року в «Зеніті» стараннями Костянтина Сарсанії і Роберто Манчіні з’явився аргентинський квінтет. Всі п’ятеро – футболісти обдаровані, на олівцях у європейських селекціонерів. Величезна удача клубного менеджменту? Тривоги було більше.
Адаптація латиноамериканців в Росії викликала сумніви. Не кожен аргентинець проявляє себе як Ектор Бракамонте. Вболівальники «Спартака» повчально згадували Фернандо Кавенагі і не приховували цього. Шанувальників «Зеніту» найбільше турбувала чисельність організованою аргентинської колонії – така команда в команді, та з їх норовом і темпераментом – загрожує. Оптимісти заспокоювали: троє (Леандро Паредес, Матіас Краневиттер і Емануель Маммана) мають певний європейський досвід. Песимістів було, мабуть, більше.
Їх побоювання почали виправдовуватися. Наприклад, Еміліано Рігоні почав хвацько забивати в матчах Ліги Європи, «Русенборгу» аж три голи забив, а от у зустрічах чемпіонату Росії більше мовчав. Задумалися: мріє аргентинець проявити себе на очах у західних селекціонерів, щоб якнайшвидше покинути «немиту Росію»? Схожа ситуація була і у Себастьяна Дриусси: дубль у ворота «Рубіна», гольові в грі зі «Спартаком» – і спад. А адже Манчіні довіряв своїм улюбленцям! Намагався Краневиттер, подобався Паредес. Лео відразу ж показав задатки диспетчера. Так, проблеми з ігровою дисципліною, недоробки в обороні, але який пас, як виконує «стандарти»! Непогано виглядав і молодий зовсім Маммана.
Але далі – гірше. Краневиттер в цьому сезоні відверто здувся. Рігоні перебрався в Бергамо. Маммана отримав травму.
Так все ж, невдача менеджменту?
Але динаміка є, і вона радує. Паредес зі всіма своїми картками в першій частині чемпіонату примудрився навіть своїм відходом принести велику користь (фінансову). Дриусси додав настільки, що стає улюбленцем пітерських уболівальників. Він став більш командним гравцем, тактично виріс, і головне, віддається боротьбі в кожному матчі. Рігоні з’їздив в Бергамо, де нікого не переконав, і повернувся. Сумний досвід теж буває корисним. Еміліано переконався, що необхідно працювати і віддаватися грі. Він зрозумів, що до Європи йому ще рости. Рігоні раніше загострює гру, але тепер він ще й стабільно виходить на поле і після декількох невдало поданих кутових вже готовий скласти конкуренцію Ярославу Ракицькому у виконанні штрафних. Ще одна перемога Сергія Семака?
ЗаÐ3рузка…
Тут доречно згадати ветерана «Зеніту» Ігоря Зазуліна, який сказав мені нещодавно: «Хлопцям на адаптацію року просто мало. У них інший менталітет. Їм важко. Їм потрібен час. Сонця у нас в Пітері дуже мало». Але прийшла весна, а з нею і сонце, після чого Рігоні слідом за Дриусси вибив собі лева у всю спину – символ «Зеніту» і Пітера, як пояснили аргентинці, додавши, що хочуть дати команді більше, ніж просто тату!
В обороні вони ще не допрацьовують, мабуть, проти менталітету не попреш. Це від Дриусси у ворота «Зеніта» залетів м’яч після удару Владислава Ігнатьєва, що дозволило «Локомотиву» зрівняти рахунок у матчі 22-го туру (1:1). Але користі-то багато більше.
Ось-ось відновиться Маммана. З урахуванням віку центральних захисників «Зеніту» різкий аргентинець дуже потрібен.
Застряг на лавці Краневиттер. Але це на даний момент лише одна невдача масової закупівлі аргентинців.
