Про російської часовий мануфактурі Костянтина Чайкіна я вперше дізнався кілька років тому, коли випадково зустрів інформацію про години «Місяцехід», які показували місячні фази. Пізніше, близько року тому, мене запросили на презентацію його нової розробки — годин для підкорювачів Марса Mars Conqueror, вони показують земне і марсіанське час і взаємне розташування наших планет. Напередодні Дня космонавтики я опинився в майстерні Костянтина, і побачив як сьогодні виробляються механічні наручні годинники.
Годинник під маркою Konstantin Chaykin створюються на невеликому виробництві в Москві. Вони мають досить високу ціну — десятки тисяч доларів, яка визначається як необхідністю забезпечувати повний цикл виробництва, так і готовністю клієнтів платити за такі годинники.
Костянтин сам винаходить і розробляє механізми, які додають в наручний годинник додаткові функції, і навіть стандартну задачу виведення інформації про час доби реалізують небанально, наприклад як у моделі Joker.
Нова розробка на космічну тему Mars Conqueror має два циферблати з земним і марсіанським часом. Довжина марсіанських діб більше земних приблизно на 39 хвилин, тому потрібна своя конструкція годин. В окремому колі відображається взаємне положення планет відносно сонця і відзначаються періоди підходящі для польоту на Марс. У ремінці використаний матеріал, який застосовується для виготовлення зовнішнього шару російського скафандра «Сокіл».
У кабінеті годинникового майстра XXI століття є все необхідне для винаходу космічних годин, розробки та контролю якості виготовлення.
Проектування ведеться з використанням SolidWorks, а виробництво з використанням лазерів і сучасних фрезерних верстатів, але ручна праця, як і раніше важливий і тому цей завод в мініатюрі, на якому виробляються велика частина компонентів корпусу та механізму і називається мануфактура.
Виробнича частина мануфактури повторює звичні ділянки, які відомі практично кожному хто так чи інакше стикався з заводським виробництвом: механообробка, шліфування та полірування, гальваніка, фарбування, складання, контроль ВТК… Незвично тільки, що весь «завод» поміщається в декількох кімнатах на двох поверхах, а деякі «цеху» займають один робочий стіл.
Знайомство з виробництвом годин почалося з механообробки.
«Розумними» фрезами зараз вже нікого не здивуєш, а ось токаря з мікроскопом я побачив вперше.
Це дійсно повноцінний токарний верстат, який дозволяє виготовляти деталі годин з мікронною точністю.
Загартування сталевих часових деталей проводиться в спеціальній часовий печі, яку виробляють в Швейцарії для поширених там часових мануфактур.
Наступний етап: шліфування і полірування.
Гальванічний цех» більше нагадує шкільний експеримент на уроці хімії, але задачі покриття електрохімічним методом деталей годин різними металами виконуються успішно.
Поруч розташовується фарбування, де в шафі з витяжкою наносяться кольорові покриття.
Кожен етап створення деталі проходить контроль якості. У супроводжуючому листі вносяться позначки про проведені операції з підписом відповідального.
Зверніть увагу, на фото не диски, це зубчасті колеса, але зубчики такі малі, що на знімку їх не розрізнити.
А тут у збирача не післяобідні крихти на столі, а деталі готові до встановлення у виріб.
Цікаво, що тема космосу супроводжує екскурсію за годинниковою мануфактурі. Видно, що інтерес присутній не тільки у засновника.
Складальний ділянку годин нагадав мені іншу заводську майданчик, де я побував нещодавно — виробництво плазмових двигунів на «ОКБ Смолоскип» у Калінінграді. Збираються там двигуни не багатьом більше наручних годин і робота майже ювелірна.
Порівняйте:
Костянтин Чайкін зазначає, що у годинникової справи з ювелірним є важлива відмінність — ювелірна майстерність допускає художню свободу творчості, годинник ж вимагають жорсткого дотримання технології і високої точності кожного виробу. Тим не менш, з-за ручного характеру праці, помилки при виготовленні трапляються і щоб їх оперативно виявляти і працює ВТК.
Z.
— Намагалися якось автоматизувати виробництво?
К. Ч.
— На етапі механічної обробки виходить. Виготовлення виробу, контроль розмірів. Але в іншому — доводиться руками й очима. Намагалися якось автоматизувати контроль якості, оптичними засобами, але машина не справляється. Ось, дивіться, це всі браковані деталі. Візьміть збільшувальне скло, зможете побачити шлюб?
Z.
— Ні, здається вони бездоганні.
К. Ч.
— А він є.
Z.
— 3D принтери застосовуєте?
К. Ч.
— Для прототипування так, але для готових виробів необхідної точності вони не дають. У нас є партнери, які добре друкують пластиком і металом, пробували з ними, але принтер поки не зрівняється з традиційними методами обробки.
Z.
— По запчастинах у виробництві бачу, що основна серія це Joker?
К. Ч.
— Так, наш рекордсмен. Замовлення на рік вперед. Стійкий попит, і навіть підробки почали потрапляти в інтернеті. Вивчаємо, дивимося, але до нас їм далеко.
Z.
— Розширювати виробництво не думали?
К. Ч.
— Поки нерентабельно: набирати і навчати людей, збільшувати площі, ставити обладнання… З стійким замовленням працювати комфортніше.
Z.
— Чим близька тема космосу?
К. Ч.
— Це дитяча мрія. Хочеться доторкнутися у своїй роботі хоча б так.
Z.
— Напевно ще піар, он Omega з 60-х років запускає свої годинники на орбіту і Місяць. Наші космонавти не так давно в обов’язковому порядку літали з годинником цього бренду.
К. Ч.
— Це не тільки піар. Механічні годинники в космонавтиці реально затребувані. Не бояться важких заряджених частинок, стійкі до наведеної радіації і температурних перепадів, працюють у вакуумі, не вимагають заміни батарейок. Це особливо актуально в польоті на Марс. Навіть автопідзавод в невагомості працює краще, та й весь механізм, через зменшення тертя. І по точності сучасна механіка наближається до кварцовим.
Z.
— Ви вже запускали свої годинники в космос, відчували в невагомості?
К. Ч.
— Поки що ні, але є такі плани.
Z.
— До речі про Червоній планеті, поки Ілон Маск не побудував свою гігантську ракету, ваші марсіанські годинник реально знадобляться водіям марсоходів. У Москві працює лабораторія в Інституті космічних досліджень, у них прилади на Марсі, і знати місцевий час було б корисно. Скоро ще марсохід ExoMars полетить. Правда, боюся, зарплата вчених не дозволить…
К. Ч.
— Ми готуємо спрощений варіант, в ціновій категорії до $10К, а з нашими марсіанськими вченими я готовий зустрітися і окремо підтримати їх роботу.
Z.
— Постараюся допомогти зв’язатися з ними. Можна ще провести випробування на невагомість в суборбитальном пуску надмалої ракети по балістичної траєкторії. У Росії є приватники: «Космокурс», «УСТ ракетні технології», думаю він будуть раді замовлення на випробувальний пуск. «УСТ» вже в цьому році ракету обіцяє, правда до космосу вона поки не долетить.
К. Ч.
— Все одно цікаво, треба зв’язатися з ними.
Z.
— Дякую за екскурсію і розповідь!