Задовбали працівники держконторі, які вважають, що одне тільки згадка місця їх роботи чи імені начальника повинно справити магічну дію і змусити оточуючих ставитися до них як до царів.
Затопила нас сусід зверху. Добре так затопив. Пішли скаржитися. Сусід зустрів нас злий і невдоволений, а довідавшись про причину нашого візиту, закричав, що ми нічого не зможемо зробити. Він, мовляв, працює в мерії, де у нього такі зв’язки, що достатньо лише одного нашого слова проти нього, щоб у той же день за нами приїхали пативэны.
Слухати його браваду ми не стали, тому що знали: пативэнов не буде. Пам’ятаєте анекдот про жінку, яка хвалилася тим, що працює в Кремлі, не згадуючи при цьому, що працює там прибиральницею? Так от, наш сусід у мерії галявини підстригає.
