Ось кілька ситуацій, об’єднаних загальною темою. Це історії про виробників сепулек, які відмовляються пояснювати, що саме за сепульки вони продають.
Приклад перший. Серед ресторанів з’явилася мода додавати в меню «надлегкі» дієтичні салати. Тільки от дізнатися їх складу неможливо. Розраховуєш на нормальне ситне блюдо, замовляєш, наприклад, салат з креветками та авокадо — приносять тарілку салатною трави з двома ма-а-ленькими креветками і однією тонкою пластинкою авокадо. А буває і так: не перший раз в ресторані, заходиш втомлений після довгої прогулянки, замовляєш улюблений салат, і раптово приносять… так-так, ту саму тарілку трави: «У нас змінився рецепт».
Притому ресторани ці не з найдешевших, з нормальним обслуговуванням, втрачати відвідувачів з-за економії на інгредієнтах їм навряд чи вигідно. Але в моді в нас фітнес і феечки. На жаль, відзначати в меню, яке блюдо призначене для фей, а яке — для звичайних голодних людей, ресторани не поспішають. Напевно, що-то можна обчислити, подивившись на вагу і калорійність, які іноді пишуть в меню дрібним шрифтом. Але салати, складаються в основному з соковитих овочів, цілком можуть бути низькокалорійними і при цьому дуже смачними. До того ж наявність огірків по меню зазвичай помітно, а от наявність цілої оберемки трави виявляється сюрпризом.
Приклад другий. Миючі засоби. Ось стрункими рядами в супермаркеті стоять флакони з чим-то рожевим, синім, жовтим. На них виблискують етикетки: «PRO формула», «не сушить руки», «економічна упаковка», «зимова свіжість», «глибоке очищення», «ніжне відновлення шкіри». А ось мені потрібен, наприклад, шампунь. Для миття голови. А знайомої марки на вітрині немає. І доводиться витрачати не менше півгодини, щоб прочитати дрібний шрифт і серед рідкого мила, засобів для миття посуду та інших гелів-кондиціонерів відшукати щось з написом «шампунь». Я так і не зрозумів: виробництво та продаж шампунів у нас заборонені законом? Інакше з чого така маскування?
Приклад третій, дуже схожий на попередній, але про комп’ютерні програми. Ось офіційний сайт комп’ютерної програми. Перше, що хочеться зрозуміти: корисна чи буде ця програма для моїх особистих або робочих завдань. Тобто подивитися короткий список можливостей цієї конкретної програми або розібратися, якими обмеженнями безкоштовна версія відрізняється від повної.
І тут починається квест. На офіційному сайті багато красивих слів про інноваційний інтерфейс, зручність, інтеграцію з хмарними сервісами і т. д. Красиві графіки, фото красивих дівчат, скани патентів. Але залишається незрозумілим, чи це віртуальний сепулькарий, то інструмент для промислового дизайну сепулек, то взагалі програмна бібліотека для розробників сайтів на сепулечную тематику. Найчастіше саме грамотне опис виявляється… на відомому піратському ресурсі.
Виробники, ви ж начебто зацікавлені в продажу? Навіщо ведете себе як секретні агенти?
