Працюю продавцем в книжковому магазині. Мої покупці вважають своїм обов’язком періодично класти мене в ступор.
Наприклад, інтелігентного вигляду жінка питає:
— Лікувальна література є у вас?
— Є.
— А ось такий (називає автора) є?
— Є.
Викладаю їй добірку книг, гортає. Після чого з самим серйозним виглядом запитує:
— А де тут написано, скільки разів на день цю книжку до хворих місць прикладати? Мені сказали, що це дуже добре допомагає!
Так, панночка не жартує.
У той же день молоденька блондинка, відчайдушно ляскаючи віями, запитує:
— Словник англійська, щоб переводити, є у вас?
Я цікавлюся:
— Вам англо-російський або російсько-англійський?
Ніжне, трепетне створення з виразом крайньої розгубленості на обличчі уточнює:
— А що, хіба вони чимось відрізняються?!
