Літня акція «Антибрезгливость»

55

Є недалеко від мене магазин відомої і немаленькою мережі формату «магазини біля будинку». Асортимент самий різний, в тому числі готові салати з маянезиком, котлети і так далі — типу, купив-розігрів-з’їв. Для офісних працівників добре. Багато можна написати про цьому магазині нехорошого. Кілька разів так і кортіло вже, але вчорашнє спостереження стало останньою краплею.

Той самий відділ м’ясних продуктів і готової їжі. Великий пластиковий контейнер з олів’є стоїть на прилавку, і прямо з нього, анітрохи не ховаючись від покупців, продавець-дівчина їсть, облизуючи ложку, вимовляючи хтиве «м-м-м», прицмокуючи і посміхаючись. Чесно кажучи, я подумала, що салат списали, і дівчата вирішили самі його добити. Ага, зараз… Навернувши ложок п’ять-шість, продавець разровняла поверхню салату, відкрила холодильник і спокійнісінько поставила його на огляд потенційним покупцям. Ретельно облизавши ложку, дівчина встромила її назад, щоб бажаючим в контейнери поменше смакоту складати.

Насилу впоравшись з нудотою, я зрозуміла, що відтепер в цьому магазині я буду купувати тільки консерви або продукти у фабричній упаковці.