— Ти з нею дружиш? Вона ж лесбіянка! Зґвалтує ще… Не страшно?
Ми дружимо дуже давно. Я була однією з тих, хто допоміг їй пройти через всі труднощі прийняття власної сексуальної орієнтації. Ми подруги, розумієте? Подруги. І все. Звідки береться ваше «зґвалтує»? У вас є друзі? Ну і як? Ґвалтують?
— Фу, блакитні! Нормальних друзів не знайшлося, чи що?
Орієнтація не впливає на внутрішні якості людини, не робить його ні поганим, ні хорошим. Вони нормальні. Краще багатьох натуралів. Хоча б тому, що не радять мені знайти «нормальних», на їх думку, друзів.
— Вони ж всі мужиковатые, неохайні, грубі (манірні, нафарбовані, ведуть себе по-бабски).
Ні, не всі. Більше того, таких меншість. І це, до вашого відома, має відношення не до сексуальної орієнтації, а до гендерного самовизначення. Та ж моя подруга, наприклад, носить одяг чоловічого покрою і коротку стрижку. Завжди красива, доглянута, охайна.
— Значить, ти вважаєш, що треба їм дозволити одружитися і гей-паради проводити?
Взагалі-то так, але тільки тому, що це моя особиста думка. Я можу привести вам десятки доводів, чому я вважаю, що одностатеві шлюби слід узаконити. Але, по-перше, все це сказано до мене. По-друге, ви ж все одно не захочете мене слухати (точніше, чути). А про гей-паради — коли буде нормальне ставлення, може, і ніякі «прайди» не будуть потрібні.
До речі, сама я через труднощі самовизначення проходила зовсім недавно. Я відношу себе до бі. Тільки ви, мої нормальні друзі, ніколи про це не дізнаєтеся.
