На смак і колір всі картини різні

22

Чому незрозумілу мазанину називають мистецтвом? Так ви ж самі відповіли: тому що вона виділяється із загальної маси.

Давайте будемо чесні, красиві пейзажі і портрети вже давно стали посередністю. Єдине, на що ви звертаєте увагу, — це роботи великих діячів мистецтва (які, до речі, в 2017 році цінні більше як пам’ятки історії) і, безсумнівно, ті роботи, що виділяються із загальної маси красивих і навіть геніальних творів. Вони ж привернули вашу увагу, вірно?

Шкода, однак, але нот всього сім. І з кожним роком створити твір, який згодом не назвеш вторинністю або посередністю, вкрай складно. Будете просто бризкати фарбою на полотні? Це вже робив Поллок. Напишете книжку не літературною мовою з обсценної лексики про життя маргіналів? П’ятдесят років тому так писав Берроуз. Напишіть мелодію, яка буде представляти із себе чотири з половиною хвилини тиші? Так адже і цю нішу вже зайняв Джон Кейдж. Бачите, навіть щоб просто виділитися з натовпу, недостатньо просто зробити щось нестандартне. Необхідно створити щось таке, що ще ніхто не зробив, при цьому залишаючись у рамках такого вкрай суб’єктивного поняття, як мистецтво. Інакше вас назвуть просто клоуном або в кращому випадку дилетантом.

Звідси і беруться всі ці новомодні інсталяції та перформанси. Головне, щоб це було влучно і правильно інтерпретований. Ну, щоб людям не доводилося додумувати самому, обиватель зазвичай лінь.

А як до цього ставитися, вирішувати тільки вам. Комусь подобається, комусь не дуже. Але адже ми ж говоримо про суб’єктивний, на смак і колір, як говориться… Хоча, я більш ніж впевнений, що в вашій стрічці новин ви швидше зверніть увагу на малюнок з чужих екскрементів, ніж на хороший портрет пензля художника-початківця-студента.