Моше Клюгхафт як мертвому припарка

1

Зрозуміло, що тактика кандидатів у першому і другому турі має значні відмінності.
У першому, все-таки роблячи упор на негативі стосовно суперників, далеко не виїдеш, формула «всі п…, один я д’Артаньян» не спрацює, потрібна «позитивна програма» або хоча б якесь відокремлення від решти кандидатів, на що і намагалася зробити ставку команда чинного президента України. «Кандидатів багато ― президент один» ― головний девіз і лейтмотив його кампанії в першому турі.
Цього вистачило, щоб пройти у другий тур (ну і «адмінресурс», звичайно, але його тут не обговорюємо, будемо вважати у нинішніх українських реаліях «законним» бонусом чинної влади), але за всіма розкладами категорично не вистачає для остаточної перемоги. І тут, зрозуміло, включається специфіка другого туру, коли суперник тільки один – потрібно опинитися краще не групи, а одного-єдиного політика і навіть просто переконати більшість виборців у тому, що він ще гірше, ніж ти.
Оскільки ж «позитивний імідж» (у специфічному розумінні цільового націонал-патріотичного електорату Петра Порошенка) був практично «витрачено» перед першим туром і принципово нове тут додати дуже складно, то цілком логічно було вирішено зробити ставку на найбрудніші технології.
Адже «стандартні» претензії до Зеленському щодо його недостатньої компетентності чи «непатриотизма» нітрохи не завадили йому настільки феєрично вирватися в лідери, більше того, те, що в ньому бачать «свіже обличчя», не замаранное в реаліях української політики, і стало головною складовою його успіху. А неприйняття чинного президента призвела до того, що переважна більшість виборців, які підтримали в першому турі інших кандидатів ― від найбільш «лівих» до вкрай правих, у другому готові підтримати Зеленського.
Загалом, без чорного піару в кінських дозах не обійтися ніяк, а оскільки власна команда політтехнологів дала президенту чимало приводів для розчарування, для його розробки вирішено було залучити спеціалістів вищої левела. І, як повідомили в соцмережах екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі і нардеп Сергій Лещенко, Петро Порошенко найняв ізраїльського фахівця з чорного піару Моше Клюгхафта. «Ми його знаємо по Грузії, де він працював на олігарха [Бідзіну] Іванішвілі. Ця теза про те, що Зеленський – маріонетка, це його рук справа і в найближчі дні він викине серію брудних трюків проти Зеленського. Думаю, нічого у них не вийде, але попереджений – значить озброєний!» – підкреслив Саакашвілі.
Як розповів відомий ізраїльський політолог Авігдор Ескін, «Моше Клюгхавт дійсно один з найкращих політтехнологів у світі. Його сила — це різноманітний величезний міжнародний досвід. Він займається політтехнологіями як мистецтвом. Його скрізь поважають як професіонала.
Він починав років 8 тому в Ізраїлі, коли як політтехнолог та ідеолог провів в кнесет партію під назвою «Єврейський дім». До неї увійшли молоді успішні право — і релігійно орієнтовані ізраїльтяни, які перемагають, будують хайтек і виводять Ізраїль на перші місця в світі за науковим технологіям. Загалом, це щасливі і успішні люди на Близькому Сході. Ця партія тоді набрала сходу 10% голосів.
― Де він ще працював?
— В Румунії створив якусь ліву партію, в Австрії, в Угорщині, в Грузії. І скрізь досить успішно. У чималому ступені Саломе Зарубишвили своїм постом президента має йому бути зобов’язаною. Перелом у її користь стався завдяки появі у її виборчому штабі Клюгхавта, який повів дуже агресивну антисаакашвилевскую кампанію. Його досвід у цьому сенсі унікальний. Він на сто відсотків успішний. Можу навести приклади, коли він у деяких ситуаціях допускав помилки — переоцінював проведення негативної кампанії щодо опонентів його клієнта. Він любить саме негативні кампанії.
Моше працює шаблонно. Зазвичай першим етапом кампанії його клієнта, яку він пропонує, показати все найкраще, що є у його клієнта. Наприклад, на чолі створеної ним ізраїльської партії стояв офіцер спецназу Генштабу ізраїльської армії, який дійсно брав участь у війнах, а потім створив чудову хайтеківську компанію. Це один напрямок. Другий етап — це знайти слабкі місця у його опонентів клієнта і бити туди весь час. Наприклад, коли постійно показували кривавого Саакашвілі, арешти і тортури при його правлінні, це спрацювало. Тому на Україні, як я розумію, він став працювати за цим сценарієм».
Скажу прямо, з «першим пунктом» в ізраїльського «піар-аса» поки не вийшло абсолютно нічого – ніяких нових «сильних сторін» у свого клієнта не вдалося виявити навіть йому. Вкрай складним виглядав і «пункт 2». І справа, звичайно, не в «бездоганності» Зеленського: як говориться, «була б людина…». Проблема в іншому – вкрай низькому порозі сприйняття компромату українським суспільством. Давно пройшли часи «демократичного романтизму» перших альтернативних виборів кінця 80-х – початку 90-х, коли вкидання компромату тією чи іншою мірою достовірності міг серйозно вплинути на результат голосування.
Тридцять років «демократії» якщо в чомусь і переконали українських громадян, так це в тому, що політика ― абсолютно брудна справа, що всі, хто нею займається, – нечисті на руку (і це м’яко сказано) і в цілому не чужі гріха в самому широкому сенсі. Моральні якості кандидатів, тим більше епізоди з їх минулого, займають не останнє місце серед факторів, що впливають на вибір виборця.
«Дваждысудимость» не надала відчутного впливу на політичну кар’єру Віктора Януковича, двічі перемагала на президентських виборах, так само як абсолютно документована інформація про оборудки газової принцеси Юлії Тимошенко на сотні мільйонів доларів, помножена на її відвертий стьоб в податкових деклараціях, згідно з яким вона живе на одну депутатську зарплату, а з власності – хрущовка-двійка в Дніпропетровську.
Досі пам’ятаю, як будучи прем’єром, вона відповіла на питання про рід занять і доходи чоловіка: «Розумієте, я дуже багато працюю, тому, коли приходжу додому, чоловік вже спить, а йду – ще спить. Розпитати немає ніякої можливості». Впевнений, практично в будь-якій з країн «розвиненої демократії», включаючи ті, в яких довелося реалізовувати свої таланти Моше Клюгхавту, така відповідь коштував би політику кар’єри. Та й взагалі, не можу пригадати в історії сучасної України нагоди, щоб та чи інша компрометуюча інформація мала фатальний вплив на кар’єру українського політика.
Це відноситься і до діючого президента, за яким скандальний шлейф тягнеться ще з часу перебування в «любих друзів» екс-президента Віктора Ющенка. І навіть «Свинарчукгейт» не надав помітного впливу на його рейтинги, хіба що (тут можна тільки гадати) завадив їх зростання.
Загалом, враховуючи наявний в українців імунітет до компромату, завдання перед президентськими політтехнологами стояла вкрай складна, але, треба визнати, Моше Клюгхавту або іншому члену команди (на цей рахунок інсайдів поки немає) прийшла в голову ідея, яка давала певні шанси на успіх у «потрібних масштабах»: крім традиційних звинувачень і претензій до Зеленському (некомпетентний, маріонетка Коломойського або навіть відразу Кремля), розкрутити тему нібито наявної наркотичної залежності останнього.
Дійсно, з одного боку така тема ідеально лягає на не позбавлене підстав і поширену в суспільстві думку про широкому, чи не поголовне вживанні «речовин» представниками шоу-бізнесу (адже і можлива наркозалежність Святослава Вакарчука широко обговорювалася, коли він розглядався як один з фаворитів розпочатої президентської гонки), з іншого – президент-наркоман ― це занадто навіть для звиклих до всього українців.
До того ж сам Зеленський і спровокувала обговорення цього питання, запропонувавши перед дебатами пройти тест на наявність алкоголю і наркотичних речовин (явний тролінг щодо підозр у прихильності Петра Порошенка до «зеленого змія»). Загалом, «виклик був прийнятий» і хоча з самими дебатами на момент написання цих рядків ніякої ясності немає (скоріше за все, вони і не відбудуться), то здавати аналізи Порошенко викликав Зеленського (як викликають на дуель) в НСК «Олімпійський» вже на наступний день. Сам шоумен, правда, вважав їх здавати в приватній лабораторії «Смартлаб».
Природно, і там і там результат виявився негативним, але президентською стороною була пущена в хід «важка артилерія». Молодший брат київського градоначальника Володимир Кличко спочатку розмістив в соцмережах відеозвернення, де, посилаючись на свій досвід спортсмена, повідав, що результати аналізів, про які заявили претенденти (ну тобто він абсолютно об’єктивний, ні на кого з кандидатів не грає), ніяк не можна отримати за той час, який минув між їх здачею і оприлюдненням результатів, а потім анонсував приїзд в Київ фахівців добровільної антидопінгової асоціації VADA, які погодилися взяти аналізи у кандидатів в президенти Володимира Зеленського та Петра Порошенка і провести чесну та незалежну експертизу. Про це Кличко повідомив в Twitter, опублікувавши відповідне відео.
«Вдячний VADA! Фахівці цієї організації днями прибудуть до Києва. Ви готові, панове кандидати в президенти, здати тести?» – написав Кличко у соцмережі. Кличко додав до твіти відео з заявою президента VADA Маргарет Гудмен (зауважу, що VADA ― це клон реальної офіційної всесвітньої антидопінгової асоціації WADA). І дійсно, вже через день, у середу, 10 квітня, пані Гудмен особисто була в Києві, де була присутня при здачі аналізів Петром Порошенком (треба розуміти, все-таки не при самому «процесі»). Зеленський брати участь у «батлі» відмовився.
Звичайно, детальний смакування процесу здачі сечі президентом «європейської держави» виглядало пікантно і комічно, зате викликало сплеск уваги до цього епізоду, що і потрібно було для того, щоб акцентувати факт відмови від Зеленського аналізу (тобто «плюс» повинен був компенсувати «мінус» для президента). А іншого варіанту у лідера президентської гонки просто не було: сама себе представляє контора, мимикрирующая під реальну WADA, звісно, не за спасибі погодилася брати участь в цьому шоу і це «не-спасибі» напевно включало і оплату за потрібний результат.
Розгін теми наркоманії Зеленського почався раніше. У мережі з’явився перемонтированный ролик, де він нібито «під кайфом» дає інтерв’ю, Київ заполонили листівки наступного змісту: «Не ганяй НАРКОМАНА в під’їзді, може, це твій майбутній президент». І, нарешті, вранці 11 квітня в мережі з’явився запущений через президентський Telegram-канал ролик, де Володимира Зеленського збиває самоскид.
Скандал, звичайно, виник сильний, інтернет-спільнота справедливо визнало, що така чорна пропаганда переходить усі мислимі межі. Виникло навіть думка, що піар-команда Порошенко працює не стільки на його перемогу, на яку все одно немає жодних шансів, скільки намагається потрафити вологим мріям свого клієнта. Але, думаю, як і в історії із здачею сечі, скандальність потрібна була для залучення уваги до ролика, де головний меседж був у самому кінці, коли з’являється слоган «У кожного своя дорога», а в даному випадку це «дорога» з найчистішого коксу, яку хтось залишається за кадром занюхує з допомогою трубочки, згорнутої з стодоларової купюри.
Але все це було артпідготовкою до головної події, запланованого на 11 квітня, і який, мабуть, повинно було принести Порошенко «перемогу не за очками, а нокаутом», як він висловився напередодні на зустрічі з членами своєї фракції в Раді. Була анонсована прес-конференція друга дитинства Зеленського і співзасновник «95-го Кварталу» Дениса Манжосова, який розійшовся з нинішнім кандидатом у президенти років шість тому. Відразу поповзли чутки про якесь відео в лазні, де Зеленський чи вживає наркотики, то проводить час з Володимиром Путіним або Дмитром Медведєвим.
Момент для кандидата дійсно був складний. У багаторічного друга цілком могло виявитися відео з Володимиром Зеленським у «неформальній» обстановці, а накласти на нього кадри з доріжкою коксу на столі або «людиною, схожим на Зеленського» (нехай і зі спини), – справа техніки. І доводь, що ти не верблюд», вимагай експертизи (а з експертами та ж проблема, що і при здачі аналізів), часу ж до голосування всього нічого.
Але «щось пішло не так». Спочатку Манжосов, прибувши на прес-конференцію, так і не вийшов до журналістів, а ввечері, з’явившись на пропрезидентському каналі «Прямий», заявив, що «Зеленський не коловся і не споживав нічого такого. Я кажу, що це неправда, що Зеленський вживає наркотики. Це дурість, висмоктана з пальця», довівши до 20-хвилинної істерики провідного Матвія Ганапольського, в ході якої той сам себе назвав «порохоботом».
Загалом, нокаут, тільки пропущений іншою стороною. Складно говорити про мотиви Манжосова, можливо, в останній момент він не зважився настільки підло вчинити з колишніми товаришами, але можливо і те, що вся ця історія була початкової пасткою з боку команди Зеленського. Що ж, це називається «не рий яму іншому»
Видно, така вже карма у поки ще президента України, що, взявшись працювати на нього, потрапляють в халепу і начебто не знали перш невдач «аси піару».
Дмитро Славський,