В ту ніч на селище з гір зійшли відразу чотири селевих потоку. Перший кам’яний потік зупинився в двохстах метрах від парку курорту Аршан, Букрятия. Якби він ще просунувся на 200 метрів, то зачепив би корпусу, а вода з піском, дрібним камінням і уламками дерев ринула на територію парку і вулиці селища.
Потік був дуже потужний, на вулицях утворилися глибокі рови. Занесло піском городи і підвали будинків. В результаті НС були розмиті дороги, зруйновані мости, 19 будинків не підлягали відновленню, а всього постраждало 202 будови, 8 чоловік отримали поранення різного ступеня тяжкості.
Ще два потоку вийшли з сусідніх падей, потім з’єдналися в передгір’ях і підійшли до пансіонату «Сагаан Дали».
Четвертий селевий потік зійшов на схід від селища Аршан, по паді Артем’єва, і зупинився в лісі. Його можна побачити по дорозі до Аршану.
Тоді, в 2014-му воєдино склалися декілька природних факторів, що призвели в підсумку до серйозних руйнувань. Вже відомо, що 27 червня над селищем Аршан і прилеглими до нього Тункинскими Гольцами сформувався локальний атмосферний фронт. Він поширився на порівняно невеликій території, це гірські схили по лівому березі річки Кынгарги, а також її лівий приплив.
Хмари вибухнули потужним багатогодинним зливою, що охопила компактну територію. Це призвело до переповнення приток, а потім і самої Кынгарги. Різко піднялася вода підтопила будівлі в Аршане, розташовані на березі, а також пошкодила туристичні стежки до знаменитого річкового каскаду водоспадів. Але не це стало найстрашнішим наслідком сильної зливи. Так, подібний паводок охопив околиці Тункінській долині в 1971 році. Тоді також були серйозні руйнування. І, на щастя, обійшлося без жертв.
В цей раз величезна маса води, скупчившись у днищах льодовикових карів Тункинских Гольцов, привела в рух моренні відклади, чий вік оцінюється приблизно в 10-12 тисяч років. Відклади збереглися тут ще з льодовикового періоду і сформувалися в ті часи, коли льодовики в Тункинских Гольцах розтанули, а вічна мерзлота, відступивши з прибайкальского регіону в цілому, залишила проморожені грунти на висотах від 2 тисяч метрів і вище.
Відкладення, які представляли небезпеку, були законсервовані до пори до часу. Однак рясні опади, що випали в ніч на 28 червня, стали основною причиною і головною рушійною силою формування селю, що обрушився на східну частину Аршана. Це був одноразовий разовий викид породи, копившейся століттями.
Вся накопичена в карах порода під напором води кинулася вниз по схилу. При загальному огляді місць сходження селю нарахували два кара, з яких сформувався єдиний сільсько, потім вийшов на пологий ділянку до Аршану. По дорозі некерований грязекаменный потік пройшов через ліс, увібравши в себе знесені багатовікові сосни. І вся ця маса з бруду, мулу, води, каміння і стовбурів дерев вийшла на околицю селища, принісши мешканцям чимало бід.
За приблизними оцінками, в результаті сходження селю з карів стався викид до мільйона кубометрів матеріалу. Це бруд, мул, каміння і велика кількість води. Валуни з тих, що вдалося знайти й виміряти, досягали трьох метрів в поперечнику. Потік рухався зі швидкістю від 5 до 10 метрів в секунду. До моменту виходу на селище ширина потоку досягла 500— 600 метрів, а потужність — 4-4,5 метра.
На рівнині кам’яний потік поступово втрачав швидкість, видавлюючи з-під себе воду і бруд. Відсутність водного «двигуна» призвело до уповільнення, а потім і зупинці смертоносного селю. В результаті утворилося велике так зване «селевое ковдру», вкрила значну територію. Грязьовий потік, пройшовши далі по схилу, заніс мулом прилеглі лісові масиви і розпластався шаром 10-50 сантиметрів мулу і бруду в приватних подвір’ях селища.
З катастрофи минуло вже три роки, селище закриває свої рани, русло Кынгарги розчищено, порядок навели, а Кам’яна річка стала одним з туристичних місць відвідування.
Ми стоїмо на багатометрової насипу, а рани від летять каміння на деревах піднімаються ще вище.
Туристи укладають камені, будують про, благо матеріалу багато.
Той самий пансіонат «Саган-Дали».
Поруч з ним можна уявити собі масштаб і міць кам’яної річки.
Вода, бруд і каміння завалили корпус до рівня другого поверху, людей евакуювали.
Судячи з усього, сель в цьому місці вже ослаб, зупинявся, інакше цегляна коробка б не витримала.
Територія курорту прибрана, але так і не відновлена.
Ще можна побачити великі валуни і тільки здивується тому, що обійшлося без великих людських жертв.
В іншій частині селища Аршан тільки русло річки Кынгарга нагадує про страшний. От цікаво, ці дівчата знають про те, що тут сталося?
Гори сильні і небезпечні, людина для них — ніщо. І в той же час, вони дуже крихкі. Стовідсотково адже не скажеш, що спричинило катастрофу, стало однією з її причин. Є ще кілька версій — переповнення гірського озера, конспірологічні, або навіть мінкульт республіки проводив концерт, та духам не сподобалося.
