Починалося все з того, що, будучи звичайним хлопчиком, крім навчання в школі я працював на пару зі своїм другом. В наші обов’язки входило: обхід квартир та вручення повідомлень про сплату податків, тобто, підробляли ми кур’єрами в податковій інспекції. Одного разу прекрасним недільного ранку приходжу до чергової двері і дзвоню в двері.
Двері відчинилися, а перед мною постала гарна, напівроздягнена жінка, ну, років так 30. Досвіду, звичайно ж, у спілкуванні з жіночою половиною не було. Так ось, про що це я? Ах так, під фразою: «Стояла напівроздягнена жінка», я мав на увазі ночнушку з відвертими вирізами і малюнками. А її форми вводили мене в транс. Подивилася на мене і каже: «Що стоїш, заходь».
А що мені залишалося робити, я і зайшов і думаю, невже цей життєвий момент настав, та ще й з такою чудовою жінкою. Вона взяла ручку і підписалася на краю аркуша повідомлення. Потім запитує: «Кава, Чай? Не соромся». Невже все-таки мені сьогодні посміхнулася удача, в той же момент з кухні пронісши голос: «Ні, дякую, я вже підігрів молоко». Після почутого і з підписаним повідомленням в сум’ятті я покинув будинок.
