Вам колись? Тоді ми йдемо до вас!

414

Я за професією — дитячий психолог. І я точно пам’ятаю, що на цю тему вже тут писала, коли не дуже давно. Але я людина не гордий, ще раз напишу, тому що ця тема дуже важлива. Задовбали батьки, які кричать: «Коли нам займатися своїми дітьми? Ми працюємо цілодобово, а ще треба спати, а ще домашні справи робити і так далі…»

Неуважаемые батьки, поясніть (так часто хочеться поставити це питання на роботі): навіщо ви, такі зайняті, завели цих дітей? Дитина — це довгий і важкий проект, в який треба вкладати гроші, час, сили і інтелект. Треба, розумієте? Інакше дитина виростає тупим, як його батьки. А тупих людей у нас в країні, вибачте мою прямоту, вже більш ніж достатньо.

До речі, не в образу буде сказано, у автора скарги «нам ніколи займатися дітьми» у самого, по-перше, проблема з розумінням прочитаного — жінка у взбеленившей його історії писала про те, що батьки замість спілкування з дітьми і саморозвитку проводять час біля телевізора, тобто на телевізор у них є. А по-друге, у автора скарги проблеми ще й з математикою: зараховувати до «недавнім 20-річним» людини, якій, за елементарними підрахунками, нині близько сорока — це ммм…

Не народжуйте дітей, якщо вам колись ними займатися. Якщо ви не готові до спілкування з ними, якщо у вашому особистому життєвому графіку немає на це часу. Будь ласка, не народжуйте. Тому що дітей потім шкода.