Вчорашня пожежа в одному з найшанованіших храмів Європи — Соборі Паризької Богоматері — ще довго буде залишатися однією з головних новин світових ЗМІ. Справа не в обставинах пожежі, не в неоціненність втрачених святинь і краси одного з кращих зразків готики. Notre-Dame de Paris — це символ Франції, її душа, а з нею і душа всієї Європи, яка колись була християнською, а тепер безнадійно померла і нагадує про свою колишню велич лише ось такими пам’ятками, які валяться один за іншим.
Причини пожежі, звичайно ж, невідомі. Не те підпал, не то проводка, не то взагалі якісь гастарбайтери з несправним інструментом: що там було насправді, ми, швидше за все, не дізнаємося. Хоча і звернемо увагу читачів на слова Трампа про те, що «собор може згоріти дотла», — представнику світового уряду з-за океану видніше… Ще можна звернути увагу на французьких пожежників, які спочатку практично не гасили пожежу, не спромоглися викликати вертольоти, а по суті просто стояли і дивилися, як горить символ їхньої нації. І на збоченців з «Шарлі Ебдо», які вже на наступний день після національної трагедії опублікували у своїй мерзотной газетці чергову карикатуру, на якій конспірологи цілком можуть знайти багату їжу для фантазій, в тому числі і з приводу замовників цієї трагедії.
Взагалі, символізм цієї події, яка сталася у перший день Страсної седмиці у католиків, просто зашкалює. Саме в Notre-Dame зберігалася одна з найбільших християнських святинь — терновий вінець Христа Спасителя (в інтернеті є інформація про те, що святиню вдалося врятувати, а от про доля списку Володимирської ікони Божої Матері — подарунка російського патріарха Алексія II — поки не відома). Але ми зараз не про святині: в історії християнства, особливо православ’я, багато прикладів, коли Господь таємничим чином повертав втрачені людьми святині.
Ми про живих храмах, без чиєїсь віри і молитви рукотворні кам’яні храми перетворюються на мертві пам’ятники і неминуче руйнуються, — про віруючих.
А ось з ними-то Франції, та і взагалі в Європі, велика біда. Всі відвідували Європу в останні два-три десятиліття підтвердять: католицькі костели у більшості країн ЄС давно стоять порожні, так само як і протестантські кірхи в Німеччині. І Notre Dame — не виняток. Собори здаються під концертні зали, в них знімають мюзикли, виступають політики і всілякі гуру, аж до сатаністів. Замість храмів європейська молодь тепер ходить на маніфестації і відвідує гей-паради. А їх територію давно і щільно займають мігранти з Африки та Азії.
Пройдіться вдень центральними вулицями Парижа — вам дуже пощастить, якщо ви зустрінете хоча б одну-дві французькі сім’ю з дітьми (більш ніж з однією дитиною). Французи не народжують дітей — пропаганда педерастії та ювенальної юстиції, вилучала ще недавно на 1 млн. дітей на рік, зробили свою справу. Замість французів народжують араби з колишніх французьких колоній. Араби зустрінуть вас скрізь, від аеропорту Шарль де Голль до газону біля Лувру: вони кричать, здійснюють намаз, і ніхто їх не зупиняє і не робить зауважень. Їх не чіпають ювенальні тітоньки з опіки, і навіть коли банди арабської молоді громлять магазини і палять машини, поліція їм не перешкоджає. Толерантність, яку агенти нового світового порядку намагаються впроваджувати і у нас в Росії, у Франції давно перемогла і совість, і віру, і національну гідність. Християнська Європа померла, і на її місце прийшли нові гуни.
Краса Notre Dama та інших подібних пам’ятників лише оттеняла часу цю картину смерті і розпаду християнської ідентичності. Невипадково один з найяскравіших романів про сучасної Франції так і називається, «Мечеть Паризької Богоматері». Втім, гей-паради не залишають французам і мусульманської перспективи. Символом нинішньої Європи є вже не Notre Dama, а збоченці з «Шарлі ебдо», яким їх заокеанські господарі дозволяють безкарно глумитися над будь-якими святинями, своїми і чужими, а також і над жертвами організованих ними ж терактів.
Що ж до християнства, то сучасний Захід з його папою Римським відрікся від нього задовго до 2-го Ватиканського собору (зацікавлених відсилаємо до книги архієпископа Марселя Лефевра «Вони зрадили Його»). У всіх великих містах колись християнської Європи вже давно стоять «храми» сатаністів, а в тій же Франції, на Блакитному березі, кілька років тому несподівано пройшов «крестопад» — за незрозумілої причини звалилися хрести на кількох церквах, перейшли під управління партнера папи римського і його друзів з ЦРУ, «вселенського патріарха» — масона Варфоломія. У сьогоднішньому Парижі складно знайти Різдвяну ялинку, а в Стокгольмі вже офіційно пишуть у свідоцтвах про народження дітей замість «батько і мати», «батько №1» і «батько №2». У цій новій реальності Богоматері просто немає місця. Як говориться в Євангелії від Луки (3,17): «Лопата Його в руці Його, і Він очистить тік Свій і збере пшеницю Свою житницю, а полову спалить вогнем незгасним».
Так що пожежа в головному соборі Франції цілком закономірний, незалежно від джерела полум’я.
До речі, за відомостями телеграм-каналу «Церквач», «у зв’язку з пожежею в соборі Паризької Богоматері прийнято рішення посилити охорону Храму Христа Спасителя, Єлоховського Богоявленського собору та інших великих храмів Москви». Хотілося б сподіватися, що це не більше ніж перестраховка. Тому що загибель християнства, яку ми спостерігаємо сьогодні на Заході спостерігається і в нашій Батьківщині. І проти нас працює, як і проти віруючих французів, маса «агентів толерантності» — і у владі, і в ЗМІ, і навіть у церковному середовищі. І це набагато серйозніше, ніж питання пожежної сигналізації та охорони соборів, про яких так печуться міністр культури Мединський і деякі інші діячі.
Андрій Циганов, РИА Катюша
