Їхав якось на днях в метро і звернув увагу на двох симпатичних дівчат. Ну як дівчат: одна типово жіночна, а її подруга, хоч і ставилася до жіночої статі, але в цій парі явно була «хлопцем». Ну в загальному ви зрозуміли, прямо говорити адже тепер не годиться.
Так ось, вони їхали і досить демонстративно один одного тримали за ручки, явно намагаючись тролити оточуючих. Але задолбали мене зовсім не це: чому б двом подругам не вести себе так, як вони хочуть?
Задовбали мене реакція половини інших пасажирів.
Хлопець з планшетом, всю дорогу з ненавистю пялившийся на чужу дупу, тобі яке діло до їх особистого життя? Чи це в тебе одна забрала іншу і сама не дала?
Дівчата-студентки, які стояли кружечком і мало не показують пальцями, а вам-то що за печаль? Вони вам не конкурентки.
Всі ці тітки-квочки і похмурі потасканые мужички, зробили губки курячої гузкой, вас теж зачіпає чуже життя?
Але, на щастя, були і нормальні, і їх виявилося не так вже мало. Хтось просто не надав значення, хто-то теж сміявся, дивлячись на обурених ортодоксів.
А мені згадалися 90-е: коли на вуличних базарах з’явилися всякі газети «про це», коли різні неформали демонстративно зображували з себе «нетрадиційно орієнтованих» — тоді ж було зовсім інше ставлення. Звичайно, хтось гидливо кривився, хтось відверто їх роздивлявся, хто був явно проти — але ось цього старушечьего обурення не було.
Люди, звідки воно у вас? З телевізора приповзло? Хто вас уразив? Чому ви ведете себе як бабки в церкві, шикающие на всіх, хто їм не сподобався?
