Володимира Леніна з часом можуть зарахувати до лику святих, заявив колишній омський губернатор Леонід Полежаев. Він порівняв його з князем Олександром Невським.
Леонід Полежаев готовий висунути на містобудівна рада Омська проект відновлення Свято-Іллінського собору. Про це повідомляє сайт фонду «Духовна спадщина», який очолює колишній губернатор.
«Основний камінь спотикання у відтворенні храму — це наявність пам’ятника Володимиру Леніну в безпосередній близькості до історичного місця. І мова тут йде не про технічну проблему, а про прийняття політичного рішення керівництвом області. Поки такого рішення немає. Тим не менш, фонд веде проектно-вишукувальні роботи з відтворення пам’ятки історії — Свято-Іллінського Собору. Для цього зібраний кваліфікований авторський колектив на чолі з відомим архітектором Тетяною Малиновської».
МЕРІЯ ОМСЬКА ПОДАЛА В СУД НА ФОНД ЕКС-ГУБЕРНАТОРА
Концепцію відтворення храму планується представити в травні 2019 року. При цьому пам’ятник Леніну буде збережений, щоб жителі могли бачити дві різні епохи життя країни в одному місці.
Окрема частина тексту фонду присвячена постаті Володимира Леніна. Полежаев порівнює його з князем новгородським і великим князем володимирським Олександром Невським.
«Всі ми знаємо легендарного воїна князя Олександра Невського по безсмертному фільму Сергія Ейзенштейна. Таким ми його представляємо в масовому побутовому свідомості. Але в довгій історичній ретроспективі, яка обчислюється століттями, доля князя була іншою. Його звинувачували у втраті честі, вбивство брата, його князювання було тривожним, його критикувала Церква — тоді могутній інститут. Мало хто хотів зрозуміти його глибоку, часом на грані життя і смерті, складну дипломатичну діяльність з Золотою ордою».
Полежаев стверджує, що за часів Олександра Невського «ризик був стати ісламської Росією».
«До чого я навів цей приклад? До того, що абсолютно безглуздо сперечатися, стояти на Іллінській горі Леніну або стояти Собору, — заявив Полежаев. — Стояти обом як невід’ємним частинам і пам’ятників нашої загальної культури. Пройдуть роки, навіть століття, можливо і раніше, зовсім по-іншому буде оцінюватися роль самого Леніна і тієї епохи. Підуть спори, охолонуть голови, роки віднесуть як ворогів, так і раболепов. Залишиться іншого — пошук істини людини і питання: хто він був для Росії і світу. Він був не просто політиком, він був філософом з глибоким баченням майбутнього».
«Нехай у нас кинуть камінь ті, хто поручиться, що через якийсь час, недовгий, і церква не забуде всі образи і не оцінить по-іншому роль в історії народу великого реформатора ХХ століття. І тоді низку великих святих руської православної церкви, цілком можливо, поповнить святіший образ православного Володимира Ульянова, — впевнений Полежаев. — Таким побачиться в нашого майбутнього життя, в якій закінчиться ця тліюча вже 100 років громадянська війна. І те, що омичи можуть зробити свій внесок, може бути початком переосмислення ролі великих російських людей і поверненням місту милості його небесного покровителя — Святого Іллі Пророка».
