Вчені медичної школи гроссмана нью-йоркського університету та колумбійського університету виявили механізм, який може пояснити, чому пацієнти з covid-19 втрачають нюх.
Нове дослідження, опубліковане в журналеcell, показало, що зараження пандемічним вірусом sars-cov-2 побічно знижує дію нюхових рецепторів (or) – білків на поверхні нервових клітин в носі. Саме вони виявляють молекули, пов’язані з запахами.
Робота дослідників може також пояснити вплив covid-19 на інші типи клітин мозку та інші тривалі неврологічні ефекти коронавірусу – такі як «туман мозку», головні болі та депресія.
Експерименти показали, що присутність вірусу поруч з нервовими клітинами (нейронами) в нюховій тканині викликає вторгнення імунних клітин, мікроглії і т-клітин, які знаходять інфекцію і протидіють їй. Такі клітини виділяють білки, звані цитокінами, які змінюють генетичну активність клітин нюхових нервів, хоча вірус не може їх заразити, кажуть автори дослідження. Там, де в інших сценаріях активність імунних клітин швидко зникала б, в мозку, згідно теорії вчених, імунна передача сигналів зберігається таким чином, що знижує активність генів, необхідних для побудови нюхових рецепторів.
” наші результати дають перше механістичне пояснення втрати нюху при covid – 19 і того, як це може лежати в основі тривалої біології covid-19, — говорить співавтор статті бенджамін теновер, доктор філософії, професор кафедри мікробіології в nyu langone health. – робота, на додаток до іншого дослідження групи, також показує, як пандемічний вірус, який вражає менше 1% клітин в організмі людини, може викликати такі серйозні пошкодження в багатьох органах».
За словами дослідників, одним з унікальних симптомів інфекції covid-19 є втрата нюху без закладеності носа, яка спостерігається при інших інфекціях – застуді, наприклад. У більшості випадків втрата нюху триває всього кілька тижнів, але більш ніж у 12% пацієнтів з covid-19 симптом зберігається у вигляді зниження нюхової здатності (гіпосмія) або змін у сприйнятті запахів (паросмія).
У роботі автори досліджували молекулярні наслідки інфекції sars-cov-2 у золотистих хом’яків і в нюхових тканинах, взятих з 23 померлих від коронавірусу людей. Хом’яки-вдалі моделі: це ссавці, які більше залежать від нюху, ніж люди, і більш сприйнятливі до інфекцій носової порожнини.
Експерименти підтвердили, що інфекція sars-cov-2 і імунна реакція на неї знижують здатність ланцюгів днк в хромосомах, що впливають на формування нюхових рецепторів, бути відкритими і активними. У тканині нюхових нейронів як хом’яка, так і людини дослідницька група виявила стійке і широко поширене придушення утворення нюхових рецепторів. Інша робота, опублікована цими ж авторами, передбачає, що нюхові нейрони підключені до чутливих областей мозку і що тривалі реакції імунних клітин в носовій порожнині можуть впливати на емоції і здатність ясно мислити (пізнання).
Експерименти на хом’яках, проведені через деякий час, показали, що придушення рецепторів нюхових нейронів зберігалося після природного відновлення короткострокових змін, які могли вплинути на нюх. Це передбачає, що covid-19 викликає більш тривале порушення хромосомної регуляції експресії генів, представляючи собою форму «ядерної пам’яті», яка може запобігти відновленню транскрипції or навіть після того, як sars-cov-2 буде усунений.
«усвідомлення того, що нюх залежить від «тендітних» геномних взаємодій між хромосомами, має важливі наслідки, — говорить теновер. – якщо експресія генів нюху припиняється кожного разу, коли імунна система реагує певним чином, порушуючи міжхромосомні контакти, то втрачений нюх може діяти як «канарка у вугільній шахті», забезпечуючи ранні сигнали про те, що вірус covid-19 пошкоджує мозкову тканину».
