А мене задовбали противники саморозвитку, вынырнувшие звідки-то в диких кількостях.
«Саморозвиток — це коли люди примушують себе читати нудні книжки і ходити по музеях, хоча їм це не подобається! Треба бути чесним з собою, не примушувати себе ні до чого. Всі ці люди краще б полежали на дивані біля телевізора, замість того, щоб намагатися відповідати якимось стандартам!»
Так отвяньте ви вже. Подобається. Подобається читати книги, подобається відвідувати музеї, виставки, театри, кіно. Подобається постійно дізнаватися щось нове. Подобається на дозвіллі вирішувати головоломки і математичні завдання, грати в шахи. Подобається відчувати, що сьогодні я знаю більше, ніж вчора. Подобається думати і включати голову, чорт візьми.
Я ще в дитинстві зачитувалася енциклопедіями, а коли з’явився інтернет, то ночами клікала посилання в Вікіпедії. Просто я така людина. Мені подобається розвиватися. Так, сам процес подобається.
Якщо вам не подобається — чудово, я до вас і не лізу. Я жодного разу в житті не починала розмову на цю тему першою. Просто вистачить стверджувати, що саморозвиток — це за замовчуванням занудні спроби чогось відповідати. Я не сперечаюся, що таке буває, але гребти всіх під одну гребінку — це нерозумно.
Уявіть собі, комусь може подобатися те, що не подобається вам. Всі різні.
