Чому ніхто й ніколи не слід правилом золотої середини? Я грамотний і досить ерудована людина, але ні, дорогі мої покупці, навіть я при всій моїй любові до книг не знаю змісту всіх стоять в магазині томів. Ви хоч приблизно уявляєте, скільки їх тут? Чому спочатку треба обуритися тим, що я не знаю колишнього держсекретаря США — хоча з чого б я повинна її знати, якщо моя сфера інтересів безмірно від нього далека? — а потім не зуміти згадати, хто написав книжку про якогось Дириана Врея. Або Калиана Мрея, ви точно не пам’ятаєте.
Не люблю себе хвалити, але я вигідно відрізняюся від багатьох: я не пишу нещасного Кортасара через «а» і не ставлю французького класика Золя на одну полицю з Аксьоновим і Рубіної. От тільки я не знаю всього. Я дуже багато чого не знаю! Так чому ж ви, не бажають вчитися взагалі нічому, вважаєте себе краще за мене, готової вчитися двадцять чотири години на добу?
