Далі не придумав, імпровізуй

442

Уявіть собі, що ви — справжній, відомий, регулярно публікується письменник. До вас приходить ваш друг, знайомий, шанувальник або просто початківець письменник і каже: «У мене є ідея! Головний герой — м’язистий чоловік, уродженець далекого сибірського містечка під назвою Койгородок. У героя карі очі, величезна пишна руда шевелюра і щетина на обличчі. Звуть його Степан Тарасович! Ну а далі ти сам придумай якийсь сюжет, другорядних героїв, історію, кульмінацію, фінал якої-небудь — коротше, все як ти вмієш! У нас вийде офігенний спільний роман, нам за нього дадуть купу нагород, ми заробимо великі гроші, славу…»

Абсурдно? А я додам. Цей друг, знайомий, шанувальник або просто початківець письменник видає вам подібні ідеї пачками. По пучку таких ідей в день. І якщо ви думаєте, що цей друг-знайомий вважає себе талановитим творцем, — повірте, він не просто себе таким вважає, він підтверджує свій самопроголошений статус обдарованого, геніального творця вголос по кілька (десятків? сотень?) раз за кожну озвучену ідею!

— Ти ж мене знаєш! У мене стільки ідей! У мене постійно в голові крутиться, от тільки я не можу це все справа реалізувати, писати не вмію, пропозиції будувати не можу, орфографію — взагалі не розумію. Так що без тебе я ніяк, мій геній пропадає.

Це все абсолютно вигадана ситуація, і я навіть не знаю, стикаються справжні письменники з чимось подібним. А ось практикуючі відомі композитори і аранжувальники, до яких я ставлюся, постійно! Ви просто уявити собі не можете, скільки в нашій країні талановитих і обдарованих музикантів і композиторів, які не вміють грати на жодному інструменті, не знають основ елементарної теорії музики, не можуть створити файл у програмі для запису музики (хоча все це є у відкритому доступі на торрентах, а інструкцій «пишемо суперхіт для чайників» — мільйони по всій мережі).

Але зате у хлопців багато ідей, найчастіше полягають у парі випадково зіграних нот. Ну і ЧСВ вище неба! А деякі ще й намагаються повчати, як треба правильно робити музику, або кидаються перлами «я ж тобі завжди казав, як треба».

Задовбали!