У незвичайному експерименті, що стирає межу між фотографією та фізикою, Том Ліггетт, студент факультету фотографії Університету мистецтв Борнмута, успішно зобразив зображення, створені не світлом, а космічним випромінюванням.
Відправляючи фотоплівку у верхні шари атмосфери за допомогою кульок гелієвих, Ліггетт розробив техніку, що дозволяє отримувати унікальні абстрактні візерунки, сформовані високоенергетичними частинками. Він вважає, що цей процес є першим у світі.
Експеримент: фотографія без камери
Найдивовижнішим аспектом методу Ліггетта є традиційного фотографічного устаткування. Тут немає ані об’єктива, ані затвора, ані корпусу камери. Натомість процес «створення зображення» заснований на прямій взаємодії випромінювання та хімії.
Метод оманливо простий:
1. Підготовка: Лист чистої негативної фотоплівки запечатується всередині захисного пластикового пакета.
2. Підйом: Гелієва куля доставляє контейнер до кордону космосу, досягаючи висоти приблизно 37 000 метрів — це майже втричі вище за ешелон польоту пасажирського лайнера.
3. Експозиція: На такій висоті, вище захисного екрану озонового шару, плівка бомбардується інтенсивним випромінюванням.
4. Спуск: Коли куля досягає межі та лопається, контейнер падає назад на Землю, при цьому його шлях відстежується за допомогою GPS-пристрою.
5. Проявка: Плівку витягують і виявляють у темній кімнаті, внаслідок чого проявляються візерунки, залишені космічними променями.
«Багато хто думає, що коли я говорю про це, мається на увазі якась камера, яка робить знімок. Але її нема. Буквально лише пластиковий пакет та аркуш плівки всередині нього».
Від рентгенівських променів до космосу
Для більшості фотографів радіація – це перешкода, якої слід уникати. Високоенергетичні хвилі (подібні до тих, що використовуються в аеропортових рентгенівських сканерах) можуть засвітити або зіпсувати непроявлену плівку. Проте Ліггетт перетворив цю технічну проблему на творчий інструмент.
Його шлях почався з контрольованих експериментів з використанням стоматологічних та госпітальних рентгенівських апаратів, щоб зрозуміти, як різні типи випромінювання впливають на емульсію плівки. Ці дослідження заклали фундамент для його стрибка в стратосферу.
Грунтуючись на отриманих даних, Ліггетт і його команда дійшли висновку, що візерунки, швидше за все, викликані УФ-випромінюванням спектра С (UVC). Оскільки плівка піднімається вище озонового шару – природного фільтра Землі для більшої частини такого випромінювання – вона піддається впливу нефільтрованих високоенергетичних хвиль, які не досягають поверхні планети.
Чому це важливо
Цей проект – не просто цікавий фотографічний досвід; це унікальний перетин мистецтва та атмосферної науки. У той час, як традиційна фотографія фіксує світ таким, яким його бачать наші очі, метод Ліггетта відображає реальність, яка інакше недоступна людському сприйняттю.
Використовуючи атмосферу як гігантську стихійну темну кімнату, він документує високоенергетичне середовище на межі нашої планети, перетворюючи перешкоди на усвідомлене мистецтво.
Висновок: Завдяки сміливому поєднанню висотних польотів на кулях та хімічних експериментів, Том Ліггетт перетворив космічне випромінювання із загрози для фотографії на інструмент для створення абсолютно нових форм візуального мистецтва.
