Перший тур президентських виборів, який пройшов 31 березня 2019 року показав всьому світу, що населення країни не вірить у чесність виборів. На них з’явилося трохи більше 63% від мають право на голосування.
За прогнозами політологів і соціологів явка у другому турі, який повинен відбутися 21 квітня, буде ще нижче. Директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна в другому турі прогнозує більш низьку явку, ніж 31 березня. В першу чергу вона пов’язує це з тим, що багатьом виборцям не подобається як Порошенко, так і Зеленський. Вона також впевнена, багато хто не підуть на вибори, бо вважають Зеленського переможцем і впевнені в тому, що Порошенку не вдасться скоротити розрив у 15%. Бекешкіна переконана, що голосували не за місцем реєстрації просто не підуть на другий тур з-за того, що отримання нової довідки займає велику кількість часу.
Для отримання відкріпного посвідчення, дозволяє голосувати за місцем проживання, а не постійної реєстрації, потрібно подати заяву в місцевий орган Держреєстру. Для цього потрібні паспорт, заяву та документ, що встановлює мотивацію для зміни дільниці (довідка з місця роботи або навчання, копія договору про оренду житла).
Ще перед першим туром вишикувалися довжелезні черги за отриманням посвідчень. Всього їх було видано понад 300 тис., але судячи по всьому, значна частина бажаючих їх отримати не змогла — з-за черг та труднощів з документами (наприклад, від громадян вимагають ксерокопії паспорта, що взагалі рідкісне явище — в багатофункціональних центрах співробітники роблять копії самі).
Судячи з усього, виникнення черг пов’язано не з великою кількістю бажаючих змінити місце голосування (у переважній більшості це люди, які постійно проживають не за адресою прописки), а з неправильною організацією інформування населення та видачі посвідчень.
Швидше за все, невдала модель роботи була застосована свідомо, з міркувань «сушки» явки — президентській стороні вигідно, щоб активність виборців була нижче. Знову відстоювати черги і проходити бюрократичні процедури багато не хочуть.
Останнім часом на середньому і нижньому рівнях виборної інфраструктури позначився криза в роботі виборчих комісій.
Справа в тому, що комісії для першого і другого турів формуються по-різному. У комісіях першого туру представлені всі кандидати, в комісіях другого туру — тільки двох. Кандидатам терміново потрібно замінити понад 400 тис. вакансій у виборчкомах різного рівня.
Для Зеленського це була справжня проблема, оскільки у нього немає загальнонаціональної мережі, а інші кандидати в основному не стали з ним ділитися своїми кадрами. В результаті, наприклад, у нього немає представників у двох окружкомах в Донецькій області, що може привести до великих фальсифікацій, аж до вкидання бюлетенів за чинного президента.
Здавалося б, у Порошенка особливих проблем у цьому руслі не повинно було виникнути, але вони таки виникли. Ті, хто був у виборчкомах в першому турі не отримали розрахунок за виконану роботу (за держрахунок виплачується зарплата тільки чотирьом членам окружних і трьом членам дільничних комісій, інші працюють на волонтерських засадах, тобто їм платить кандидат). Крім цього, маса представників «порошенковских» членів, які вже працювали в першому турі, терміново перехотілося брати участь у другому турі виборів. Судячи з усього, більшість з них не хоче нести відповідальність за очікувані масові фальсифікації.
Точну явку виборців ми дізнаємося після 21 квітня, але вже зараз очевидно, що українці зневірилися в те, що знову прийшла влада не може змінити на Україні хоч щось на краще, в незалежності від того, хто переміг, будь то Зеленський чи Порошенка.
