Збройні сили США прагнуть посилити можливості спостереження за Місяцем

2

Збройні сили США активно розробляють нові технології для спостереження за космічними кораблями та іншими об’єктами, що працюють у все більш конкурентній космічній зоні між Землею та Місяцем. Цей поштовх до покращення нагляду відбувається в той час, як комерційна та державна діяльність у регіоні, відомому як цисюнний простір, посилюється, особливо між США та Китаєм.

Необхідність відстеження в цилюнарному просторі

Сучасні системи відстеження в основному призначені для супутників на низькій навколоземній орбіті (LEO) і геостаціонарній орбіті (GEO). Однак здатність виявляти та відслідковувати об’єкти на набагато більших відстанях, особливо поблизу Місяця, залишається обмеженою. Агентство передових оборонних дослідницьких проектів (DARPA) опублікувало запит на укладення контракту на передову обробку оптичних сигналів, щоб усунути цю прогалину. Мета полягає в безперервному космічному виявленні об’єктів на відстані понад 225 000 кілометрів.

Програма відстеження на великі відстані (TBD2) DARPA

Програма TBD2 спрямована на вдосконалення можливостей раннього попередження для оборонних і цивільних відомств. Хоча конкретні «потенційні загрози» прямо не вказано, час збігається із загостренням геополітичної конкуренції в гонці за повернення на Місяць. Програма шукає програмні алгоритми в поєднанні з комерційно доступними оптичними датчиками на борту космічних кораблів. Ці датчики повинні обробляти сигнали на борту та відстежувати слабкі об’єкти протягом кількох годин.

Стратегічне позиціонування для спостереження

У запиті DARPA вказано два варіанти корисного навантаження: один має бути розміщений у точці Лагранжа 1 (L1), гравітаційно стабільному місці між Землею та Сонцем, а інший для «орбіт за межами ГЕО/прилунного простору». Особлива увага приділяється точкам Лагранжа Земля-Місяць (EML), які можуть дозволити контролювати «коридор Земля-Місяць» і виявляти об’єкти розміром від 10 до 20 сантиметрів на відстані 200 000-400 000 кілометрів.

Широкі військові зусилля

Програма TBD2 — не єдина військова ініціатива США, спрямована на спостереження за цисюнною зоною. Командування космічних систем (SSC) і Дослідницька лабораторія ВПС (AFRL) випробовують нові технології двигунів для розробки космічних апаратів, здатних забезпечувати «постійну обізнаність про ситуацію» в регіоні.

Наслідки нової космічної гонки

Поштовх до покращення відстеження Місяця відображає зростаючу стурбованість тим, що США відстають від Китаю в новій космічній гонці. Колишній адміністратор NASA Джим Брайденстайн попередив, що якщо не відбудуться значні зміни, Китай, швидше за все, першим досягне Місяця. Країна, яка встановить домінуючу присутність на Місяці, диктуватиме доступ до місячних ресурсів, контролюватиме міжнародне партнерство та, можливо, змінить глобальний економічний та оборонний ландшафт.

«Перша країна, яка досягне Місяця… зможе диктувати правила доступу та використання місячних ресурсів», — попередив Майк Голд, президент Redwire.

Прихильність американських військових посилити можливості спостереження за Місяцем підкреслює стратегічну важливість навкололунного простору в 21 столітті. Цей поштовх до домінування відображає ширшу конкуренцію за контроль над новими технологіями та майбутнім дослідженням космосу.