Стародавні люди спровокували перехід комарів до харчування кров’ю людини, з’ясувало дослідження
Предки комарів, які переносять малярію, в Південно-Східній Азії, ймовірно, почали полювати людей приблизно 1,8 мільйона років тому, що збіглося з появою Homo erectus в цьому регіоні. Це ключовий висновок нового генетичного дослідження, опублікованого в журналі Scientific Reports, який передбачає, що еволюція переваг комарів до людської крові відбулася набагато раніше, ніж вважалося раніше.
Еволюційний стрибок до людської крові
Комари зазвичай не спеціалізуються на харчуванні кров’ю людини, але ця особливість має вирішальне значення, оскільки впливає на їх здатність поширювати захворювання. Дослідники проаналізували ДНК 38 комарів з 11 видів групи Anopheles leucosphyrus, зібраних протягом десятиліть у Південно-Східній Азії. Реконструювавши еволюційну історію цих комарів, команда виявила, що перехід до харчування людською кров’ю, ймовірно, відбувся лише одного разу, між 2,9 та 1,6 мільйонами років тому в регіоні, відомому як Зонд (сучасні Малайський півострів, Борнео, Суматра та Ява).
До цього ці комарі харчувалися кров’ю приматів. Час цього зсуву збігається з ранніми оцінками прибуття Homo erectus в цей регіон. Це важливо, оскільки передує еволюції переваг до людської крові у африканських комарів, які переносять малярію (Anopheles gambiae* і Anopheles coluzzii) більш ніж на мільйон років.
Чому це важливо
Дослідження передбачає, що Homo erectus не просто був присутнім у Південно-Східній Азії 1,8 мільйона років тому — їх було достатньо, щоб спровокувати еволюцію нової переваги комарів у харчуванні. Це важливо, оскільки розуміння того, як і чому комарі пристосувалися до харчування людською кров’ю, може допомогти вченим краще прогнозувати та запобігати майбутнім спалахам хвороб, що переносяться комарами.
Зміни у звичках харчування комарів потребують генетичних адаптацій для виявлення людського запаху тіла, що означає, що Homo erectus повинен був бути домінуючим видом у регіоні, щоб відбулася ця адаптація. Палеонтологічні дані в Південно-Східній Азії мізерні, що робить генетичні свідчення, подібні до цих, особливо цінними для відтворення історії колонізації ранніми гомінінами.
Загальна картина
Результати наголошують на фундаментальній істині про переносників хвороб: вони пристосовуються до своїх господарів. Це дослідження стосується не лише комарів; воно стосується того, як ранні люди змінили екосистеми довкола себе, навіть на мікроскопічному рівні.
Дане дослідження підтверджує ідею у тому, що ранні гомініни були у Зонді у значній кількості 1,8 мільйона років тому, що сприяло еволюції комарів, які зрештою стали ключовими переносниками хвороб.
Робота команди додає ще один елемент у головоломку ранньої міграції та адаптації людини, наголошуючи на довгострокових наслідках взаємодії видів.
