Вінс Гілліган, творчий геній, який створив такі хіти, як «У всі тяжкі» та «Краще телефонуйте Солу», повертається з Pluribus, науково-фантастичним серіалом для Apple TV, який перевершує очікування жанру. У центрі уваги не вибухи чи вторгнення прибульців, а глибоке дослідження соціального контролю, щастя та тривожних наслідків насильницької утопії.
Ідея проста, але оманлива. Керол (у виконанні блискучої Рі Сігорн, знайомої з «Краще подзвоніть Солу») є успішним автором публіцистичних романів. Її розмірене життя руйнується, коли планетою проноситься таємничий радіосигнал, який змінює психічний стан майже всіх людей. Ті, хто постраждав, відчувають блаженне, єдине задоволення, тоді як Керол залишається несприйнятливою, стаючи мимовільним ізгоєм у світі, який тепер вважає її аномалією.
Сигнал, вперше виявлений за 439 днів до подій серії, транслюється в четвертинній системі, повторюючись кожні 78 секунд з відстані 600 світлових років. Його точне походження залишається невідомим, але ефект незаперечний: ті, хто постраждав від нього, відмовляються від особистих образ і приймають колективну гармонію. Серіал витрачає час, щоб пояснити наукові причини того, що відбувається, натомість зосереджуючись на реакції Керол, яка мимоволі стала центром уваги суспільства, яке має намір «виправити» її.
Pluribus виділяється своєю навмисною повільністю. Це не шоу, яке розжовує відповіді чи покладається на передбачувані повороти. Натомість він створює напругу через взаємодію персонажів і зростаюче усвідомлення Керол своєї ізоляції. Серіал ставить хвилюючі запитання: чи можна нав’язати справжнє щастя? Що відбувається, коли індивідуальна воля стикається з колективним задоволенням?
Серіал не уникає темних наслідків своєї передумови. Керол спостерігають, вивчають і невпинно переслідують ті, хто бачить її нещастя як недолік, який потрібно виправити. Серіал проводить паралелі з психологічними трилерами, як-от «Мізері» Стівена Кінга, але вже планетарного масштабу.
Pluribus — це не типове науково-фантастичне видовище. Це повільне записування, кероване персонажами, а не спецефектами. Його навмисна двозначність і відмова давати прості відповіді можуть розчарувати деяких глядачів, але його готовність досліджувати незручні ідеї робить його видатним у жанрі.
Завдяки підтвердженому другому сезону Pluribus має потенціал створити справді незабутню історію. Якщо про попередню роботу Гіллігана можна судити, серіал, швидше за все, досягне нищівної кульмінації, яка спонукає до роздумів.
Зрештою, Pluribus — це не просто таємничий сигнал; це ціна щастя і небезпека пожертвувати індивідуальністю заради колективного задоволення.
