Нове дослідження підтверджує, що унікальний зв’язок між мозком матері та дитини зберігається, навіть коли вони спілкуються нерідною мовою. Дослідники з Університету Ноттінгема виявили значну нейронну синхронізацію під час гри, незалежно від того, чи говорили вони рідною мовою чи англійською. Це означає, що глибокий мозковий зв’язок між батьком і дитиною не залежить від лінгвістичної швидкості.
Наука про Міжмозкову Синхронізацію
Це явище, зване “міжмозковою синхронізацією”, описує одночасну активність у нейронних мережах між людьми, що взаємодіють. Воно спостерігається в широкому спектрі соціальних дій – від спільної роботи до співу разом – і пов’язане з більш міцними зв’язками та ефективнішим спілкуванням. Дослідження було зосереджено на двомовних сім’ях, маловивченій групі в нейронауці, незважаючи на доведені когнітивні переваги двомовності: покращені мовні навички, найкраще соціальне розуміння та розширене культурне розуміння. Команда хотіла з’ясувати, чи ці переваги поширюються на узгодженість між мізками.
Експеримент
Дослідники відстежували 15 двомовних пар мати-дитину за допомогою fNIRS, неінвазивної техніки, що вимірює мозкову активність. Сім’ї брали участь у трьох видах діяльності: грали разом рідною мовою, грали разом англійською та грали окремо за екраном. Шапочки fNIRS відстежували активність у префронтальній корі (прийняття рішень, особистість) та скронево-тім’яному переході (соціальне пізнання, мова).
Результати показали, що синхронізація мозку значно збільшувалася, коли матері та діти грали разом, незалежно від того, яку мову вони використовували. Це свідчить, що емоційна зв’язок не обмежується мовним бар’єром. Синхронізація була найбільш сильною у префронтальній корі, що вказує на загальну виконавчу функцію, і слабше у скронево-тім’яному переході.
Чому це важливо
Це відкриття кидає виклик поширеній думці у тому, що носії другої мови відчувають емоційне віддалення. Хоча вірно, що деякі можуть почуватися менш комфортно, висловлюючи прихильність або дисципліну нерідною мовою, мозок, схоже, обходить цей бар’єр на фундаментальному рівні.
«Двомовність іноді сприймається як проблема, але може дати реальні переваги у житті. Наші дослідження показують, що володіння більш ніж однією мовою також може підтримувати здорове спілкування та навчання», – каже Дуглас Хартлі, провідний автор дослідження.
Дослідження також показує, що відмінності в тому, як батьки та діти вивчають мову (раніше паралельне навчання або навчання у пізнішому віці), не скасовують ефект синхронізації. Це означає, що основний зв’язок мозку не залежить від ідеальної мовної відповідності.
Майбутні дослідження
Дослідники рекомендують розширити дослідження, включивши сім’ї з різним рівнем володіння нерідною мовою та дітей, які вивчають другу мову пізніше у житті. Вивчення ролі невербальних сигналів, таких як зоровий контакт і жести, також має ключове значення, як порівняння синхронізації між батьками та іншими фігурами, такими як вчителі або незнайомці. Результати дослідження підкреслюють, що міцні емоційні зв’язки можуть долати мовні бар’єри, підтверджуючи, що ефективне спілкування залежить не тільки від слів.
