Поруч було виявлено потужне виверження масивної зірки, яке може знищити атмосферу будь-якої земної планети, що обертається навколо неї. Про це повідомляється в журналі Nature. Це перше підтверджене спостереження викиду корональної маси (CME) – величезного потоку плазми – що походить від зірки за межами нашої Сонячної системи. Розуміння цих потужних зоряних подій має вирішальне значення для астрономів, які шукають придатні для життя світи.
Відкриття було зроблено шляхом аналізу радіоімпульсу типу II, випромінюваного зіркою StKM 1-1262, розташованої приблизно за 40 світлових років від нас. Такі імпульси виникають, коли CME прискорюються через зовнішню атмосферу зірки в космос, створюючи ударні хвилі, які генерують радіохвилі, які можна виявити на Землі. Хоча подібні явища теоретично передбачалися раніше, це спостереження є найпереконливішим доказом того, що CME походить від іншої зірки.
StKM 1-1262 належить до класу червоних карликів – зірок, менших, холодніших і активніших за наше Сонце. Вони часто відчувають спалахи та CME, що робить їх перспективними цілями для пошуку екзопланет (планет за межами нашої Сонячної системи). Червоні карлики особливо привабливі, тому що планети навколо них, як правило, формуються ближче до своїх зірок, тому їх легше помітити.
Однак ця підвищена активність створює значну проблему. «Золота зона» — область навколо зірки, де умови можуть дозволити існування рідкої води на поверхні планети — набагато ближче до червоного карлика, ніж до нашого Сонця. Це означає, що будь-які гіпотетичні планети земної групи в цій населеній зоні будуть відчувати набагато частіші та інтенсивніші CME.
«Одна з проблем полягає в тому, що ці CME трапляються так часто, і вони постійно потрапляють на планети, що атмосфера стирається», — пояснює д-р Джо Каллінгем, провідний автор дослідження та радіоастроном Нідерландського інституту радіоастрономії. «Отже, чудово – ви в золотій зоні, але вам немає допомоги, оскільки зоряна активність знищила [шанси на життя]».
Щоб виявити початковий радіоімпульс, дослідницька група використала мережу телескопів LOFAR (Low Frequency Array) у Європі. LOFAR на даний момент є найчутливішим радіотелескопом, коли-небудь створеним, і для виявлення цього слабкого сигналу були потрібні передові методи обробки даних. Подальші спостереження за допомогою космічного телескопа XMM-Newton Європейського космічного агентства підтвердили, що StKM 1-1262 дійсно є червоним карликом, і дали цінну інформацію про швидкість його обертання та яскравість рентгенівського випромінювання. Це дозволило команді розрахувати швидкість CME, яка становила майже 2400 кілометрів на секунду.
Ця виняткова швидкість у поєднанні з високою щільністю CME дозволяє припустити, що він був здатний знищити атмосферу будь-якої планети, що обертається навколо StKM 1-1262 на близьких орбітах. У той час як LOFAR довів успіх у цьому відкритті, команда очікує прориву в майбутньому з квадратним кілометровим масивом (SKA), ще більшою радіотелескопічною мережею, яка зараз будується в Австралії та Південній Африці. Очікується, що SKA почне працювати в 2030-х роках і має значно розширити нашу здатність виявляти позасонячні CME, дозволяючи астрономам картографувати їх частоту та характеристики для різних типів зірок.
Розуміння частоти та сили цих зоряних спалахів покращить наше розуміння придатності для життя планет навколо менших, але звичайних зірок, таких як червоні карлики.
