Прихована вода на Марсі: нові докази вказують на більш тривалу придатність для проживання
Нові дослідження показують, що вода, можливо, текла під поверхнею Марса набагато довше, ніж вважалося раніше, потенційно розширюючи вікно можливостей для життя на Червоній планеті. Цей висновок ґрунтується на нещодавніх відкриттях марсохода NASA Curiosity в кратері Гейл, регіоні, який був ретельно вивчений роботом-дослідником.
Стаття, опублікована в Journal of Geophysical Research—Planets, присвячена стародавнім піщаним дюнам, які існують всередині кратера Гейл і затверділи в камінь протягом мільярдів років. Команда з Нью-Йоркського університету Абу-Дабі на чолі з керівником проекту Дімом Трі Атрі поєднала дані, зібрані Curiosity, зі своїм досвідом утвореннях земних пустель.
Стародавні дюни розповідають про підземні потоки води
Спостереження Curiosity виявили характерну ознаку: мінерали типу гіпсу утворилися в цих скам’янілих дюнах. Гіпс часто асоціюється з підземними водами, які просочуються крізь пористі породи та мінералізують навколишній пісок. Цей процес подібний до того, що вчені спостерігають у подібних посушливих ландшафтах на Землі, особливо в пустелях, де ґрунтові води взаємодіють з опадами на поверхні.
Дослідники припускають, що на стародавньому Марсі вода з сусідніх гір просочувалася в систему дюн через крихітні тріщини. З часом цей повільний, але постійний потік води поступово перетворив піщаний ландшафт на скелю. Важливо, що ці багаті мінералами середовища мають потенціал для збереження органічних молекул — будівельних блоків життя.
«Наші результати показують, що Марс не різко перейшов із вологого середовища в сухе», — пояснює Атрі. «Навіть після того, як його видатні водойми зникли, підземні потоки продовжувалися, створюючи притулки, де могло процвітати мікробне життя».
Наслідки для марсіанського життя та майбутніх досліджень
Це відкриття значно розширює наше розуміння шкали часу проживання Червоної планети. Якби Марс підтримував навіть обмежені системи підземних вод ще довго після зникнення поверхневих вод, це потенційно продовжило б період, коли умови могли б бути сприятливими для появи життя. Наявність багатих гіпсом порід у кратері Гейл підкреслює конкретні геологічні умови, яким майбутні місії повинні приділяти пріоритет під час пошуку ознак палеомарсійського життя. Ці сайти є багатообіцяючим шляхом для виявлення підказок про те, чи виникало колись життя на Марсі та яку форму воно могло мати.
