Таємниця плавання: як стародавні рептилії “надруковані” воду
Не так давно, в Альпах, на кордоні Швейцарії та Італії, була віддана дивовижна знахідка, яка обернула наші уявлення про плавання давніх рептилій. Отманська шкіраLariosaurus valceersii, вік якого становить близько 240 мільйонів років, не тільки демонструє дивовижно добре збережену м’яку тканину – вона розкриває деталі того, як ці тварини рухалися у воді. Ця знахідка є справжнім подарунком для палеонтологів, який дозволяє вам заглянути в минуле і побачити, як навички плавання розвивалися предки відомих плезіосаврів.
Я, як людина, яка давно захоплюється палеонтологією та еволюцією, завжди був вражений тим, як фрагментарні наші знання про м’які тканини давніх тварин. Кістки говорять про форму тіла, розмір і, певною мірою, про м’язи, але вони не можуть передати деталі шкіри, плавників, м’язів, які відігравали ключову роль у русі. Тому, коли я почув про цю знахідку, я відчував справжнє захоплення. Саме як знайти втрачену главу в книзі еволюції, яка допомагає нам краще зрозуміти, як розвивалися навички плавання в стародавніх рептилій.
Від вимирання до адаптації: Світ після перми кризи
Щоб зрозуміти значення цієї знахідки, необхідно повернутися в часі, в період після вимирання за Перм – найбільш масштабну подію в історії Землі. Близько 252 мільйонів років тому близько 90% життя океану та 70% наземних хребетних зникли. Ця криза докорінно змінила екосистему, звільняючи ніші та створюючи нові можливості для тих, хто вижив.
Саме в цей період у морях перші плазунки почали процвітати. Океани, очищені від конкурентів та повні різних джерел їжі, стали ідеальним місцем для них. Невеликі рептилії, такі якLariosaurus valceersii, швидко пристосований до водного середовища, що розвивається у багатьох нових видів.
ЗнаходитиLariosaurus valceersii Дозволяє нам точно побачити, як відбувся цей процес адаптації. Збережена шкіра та лусочки дають унікальну інформацію про структуру тіла і, що найголовніше, про механіку плавання.
Вода “друку”: новий погляд на плавання стародавніх рептилій
Аналіз викопних показав цеLariosaurus valceersii Я не використовував хвіст для руху у воді, як сучасні крокодили. Натомість вона “надрукувала” воду з кінцівками, використовуючи частково павутинні руки та ноги.
Ця особливість плавання справді дивовижна. Це схоже на те, як деякі сучасні тварини, наприклад, видра, використовують свої лапи, щоб створити у воді рухомий “друк”. Але вLariosaurus valceersii Цей метод плавання був очевидним, головне, що вказує на важливу роль кінцівок у його русі.
Це виявляє суперечить попереднім гіпотезам щодо структури кінцівокLariosaurus valceersii які запропонували вбудовуватися в плавники. Тепер ми знаємо, що ця рептилія мала розпростерти руки та ноги з частково плетеними лапами, що дозволило їй ефективно рухатися у воді.
Значення знахідки для розуміння еволюції Плесіосауруса
Нова інформація про структуру кінцівок та механіку плаванняLariosaurus valceersii Це має велике значення для розуміння еволюції плезіозаврів – відомих морських монстрів мезозойської епохи.
Плесіозаври, з довгими шиями та потужними ластами, були ідеально пристосовані до життя в океані. Але як вони еволюціонували від більш примітивних предків, таких якLariosaurus valceersii?
Знахідка показує, що кінцівки відігравали ключову роль в еволюції плавання в стародавніх рептилії.Lariosaurus valceersii Я використовував свої кінцівки для створення рухомого «друку» у воді, що, ймовірно, стало відправною точкою для розробки більш складних та ефективних методів плавання, що в кінцевому підсумку призвело до появи плюзій.
Унікальні умови збереження: Секрети Монте-Сан-Йоро
Важливо зазначити, що збереження м’яких тканин у скам’янілому є надзвичайно рідкісним явищем. У цьому випадку успішне поєднання факторів призвело до напрочуд гарної безпеки шкіри та лусочкиLariosaurus valceersii.
Місце знахідки, Монте-Сан-Йоро, є унікальною геологічною освітою, яка була утворена періодом після вимирання перм. Площа була тропічною лагуною з поганою циркуляцією води та бактеріальними килимами, які виробляли тверді мінерали. Це середовище створило умови низького кисню, багатий хімічними речовинами, які могли б зберегти мертвих тварин, а також запобігти, як скадери та інші біота, беруть тканини тварин.
Ці умови сприяли випадковому збереженню шкіри та інших м’яких тканин у тварин, які загинули і занурювались на дно лагуни.
Значення м’яких тканин у палеонтології: погляд у майбутнє
ЗнаходитиLariosaurus valceersii Знову ж таки, він підкреслює важливість вивчення м’яких тканин у палеонтології. Кістки говорять про форму тіла та розміру, але вони не можуть передати деталі шкіри, плавників, м’язів, які відігравали ключову роль у русі.
Вивчення скам’янілих м’яких тканин дозволяє нам заглянути в минуле і побачити, як виглядали стародавні тварини і як вони жили. Це дозволяє нам краще зрозуміти еволюцію, адаптацію та взаємодію між організмами та навколишнім середовищем.
Я думаю, що в майбутньому ми побачимо все більше і більше знахідок, пов’язаних із скам’яніми м’якими тканинами. Розробка нових технологій, таких як скануюча електронна мікроскопія та комп’ютерна томографія, дозволяє нам вивчати скам’янілості з раніше безпрецедентними деталями.
Висновок: Нова глава історії плавання
ЗнаходитиLariosaurus valceersii – Це не просто інша палеонтологічна знахідка. Це нова глава історії плавання, яка допомагає нам краще зрозуміти еволюцію морських рептилій та їх адаптацію до водного середовища.
Вивчення скам’янілих м’яких тканин дозволяє нам заглянути в минуле і побачити, як виглядали стародавні тварини і як вони жили. Це дозволяє нам краще зрозуміти еволюцію, адаптацію та взаємодію між організмами та навколишнім середовищем.
Я впевнений, що ця знахідка надихне нових палеонтологів на пошук та вивчення скам’янілих м’яких тканин, що дозволить нам дізнатися ще більше про стародавніх тварин та їхній світ. Це дійсно захоплюючий час для палеонтології!
Джерело: all4you.in.ua
