Несподівана знахідка в Африці розкриває таємниці вулканічної активності місяця, що тривала значно довше, ніж передбачалося раніше.
Сенсаційне відкриття місячного метеорита, виявленого в африканському регіоні, проливає сліпуче світло на приховані вулканічні процеси, які сформували поверхню Місяця, незважаючи на поширену думку про те, що вона давно охолола. Цей рідкісний гість з космосу, вік якого оцінюється в 2,35 мільярда років, являє собою найцінніший пазл в нашому розумінні еволюції і геологічного минулого нашого найближчого космічного сусіда.
Метеорит Північно-Західної Африки 16286: Ключ до розуміння внутрішніх процесів Місяця
Метеорит, знайдений в 2023 році в північно-західній Африці, володіє унікальним хімічним профілем і відкриває нові перспективи у вивченні надр Місяця. Дослідники представили результати своєї роботи на престижній конференції Гольдшмідта в Празі, демонструючи, як Північно-західна Африка 16286 (СЗА 16286) розкриває дивовижні деталі еволюції Місяця і вражаючу тривалість її вулканічної активності. Команда дослідників з Манчестерського університету надала переконливі докази, що підтверджують ідею про те, що Місяць підтримувала механізми виділення тепла протягом значних періодів часу, стимулюючи безперервну вулканічну активність.
Геохімічний відбиток часу: вимірювання ізотопного складу свинцю
Використовуючи передові методи аналізу ізотопів свинцю, вчені визначили, що порода затверділа близько 2,35 мільярда років тому – період, про який практично не збереглося інших зразків місячного Походження. Цей період в геологічній історії Місяця досі залишався значною мірою загадкою. Незвичайний геохімічний склад каменю різко відрізняється від базальтів, доставлених місіями “Аполлон”, “місяць” і “Чан’е”, що дозволяє припустити, що він кристалізувався з лави, що знаходиться глибоко під поверхнею Місяця, незабаром після її виходу на поверхню. Це відкриття дозволяє припустити, що лава перебувала в глибинних шарах місяця, під її корою.
Унікальна цінність місячних метеоритів: випадкове відкриття для величезного наукового прогресу
Як зазначив доктор Джошуа Снейп, науковий співробітник Манчестерського університету, Великобританія, і один з провідних авторів дослідження: “місячні породи, отримані в ході амбітних місій з повернення зразків, дійсно є джерелом інформації, але їх поширення обмежене безпосередньою близькістю до місць посадки цих місій. На відміну від цього, місячні Метеорити мають потенціал бути викинутими внаслідок утворення ударних кратерів у будь-якій точці поверхні Місяця. Таким чином, кожен виявлений зразок несе певну частку випадковості; це свого роду космічний скарб, який випадково падає на Землю, розкриваючи таємниці місячної геології без необхідності дорогих космічних місій.”
Незвичайний склад: Олівінофіровий базальт з високим вмістом титану і калію
Гірська Порода, що містить відносно великі кристали мінералу олівіну, є різновидом місячного вулканічного базальту, відомого як олівінофіровий базальт. Присутність помірної кількості титану і високого вмісту калію в складі каменю додає ще один шар складності і унікальності. Більш того, ізотопний склад свинцю, який виступає в якості геохімічного відбитка, вказує на джерело в надрах Місяця з надзвичайно високим співвідношенням урану і свинцю. Ці хімічні дані можуть виявитися вирішальними у виявленні механізмів, які сприяли періодичному виділенню внутрішнього тепла на Місяці.
Заповнення прогалини в мільярд років: вулканічна активність, яка тривала довше, ніж передбачалося
“Вік цього метеорита особливо інтригує, оскільки він заповнює майже мільярдний розрив в історії місячних вулканів”, – підкреслив доктор Снейп. “Він молодший за базальти, зібрані місіями “Аполлон”, “місяць” і “Чан’е-6”, але старший за набагато молодші породи, доставлені китайською місією “Чан’е-5”. Цей часовий відрізок демонструє, що вулканічна активність на місяці тривала протягом усього цього періоду часу. Наші аналізи вказують на триваючий процес виділення внутрішнього тепла, можливо, завдяки розпаду радіогенних елементів і, як наслідок, – виділенню тепла протягом тривалого періоду.”
Випадкове відкриття: лише один із 31 місячного базальту, офіційно виявленого на Землі
Вагою всього 311 грамів, цей метеорит є лише одним з 31 офіційно виявленого на Землі місячного базальту. Однак його унікальний склад, що включає розплавлені склоподібні западини та прожилки, свідчить про те, що він, швидше за все, був вражений ударом астероїда або метеорита об поверхню Місяця, перш ніж був викинутий і, нарешті, впав на Землю. Ця шокова подія ускладнює інтерпретацію дати, отриманої для породи, але дослідники оцінюють її вік з похибкою в плюс-мінус 80 мільйонів років.
Майбутні місії: Метеорит як карта для пошуку нових зразків
Результати дослідження, що фінансується Королівським товариством, планується повністю опублікувати в рецензованому журналі пізніше цього року. Аналіз унікальних характеристик цього метеорита стане безцінним ресурсом для планування майбутніх місій з повернення зразків, допомагаючи вченим визначити найбільш перспективні місця для пошуку нових місячних порід і поглиблення нашого розуміння геологічного минулого місяця.
