Моя мама в молодості виїхала до Канади. Працювала в Монреалі у фармацевтичній компанії. Там же вона вийшла заміж. Народилася я. Коли я була зовсім маленькою, в Росію прилітала тричі (двічі на католицьке різдво і один раз влітку). В Росії у мене була бабуся. І ось мені виповнилося 8 років, батьки розлучилися. Мама вирішила повернутися в Росію (бабусі був потрібний догляд).
Одна справа, коли ти приїжджаєш в країну погостювати на короткий час, і зовсім інше, коли тобі потрібно жити тут: вбирати інші норми соціальної поведінки, заводити друзів…
Окремої бляхою для мене стала школа, а також російські скорочення всього і вся. Мама віддала мене до школи, де можна було вибрати в якості іноземної мови французька. Все ж мій тато франкомовний канадець і вона не хотіла, щоб я втрачала навички спілкування французькою.
Не потрібно говорити, що фонетика у французької мови досить специфічна (так-так, все та сама картавая літера «р»). Не скажу, що я ідеально розмовляю французькою, але дуже добре. Можу не розібратися в яких-небудь медичних термінах або сленгу (який теж досить швидко оновлюється), але все ж… французька — один з рідних мені мов. Під час першого уроку французької мені було нудно, тому вчителька вирішила мене зганьбити перед усім класом і по-французьки попросила підійти до дошки. Я підійшла. Далі вона змусила вимовляти прості слова: «кіт, собака, корова, помідор та інше…». Я вимовляла. Далі шок: училка видала, що у мене огидне вимова і, ймовірно, мені ніколи не осилити французький. Конфлікт з вчителькою французької швидко торкнувся мами. Мама не стала сперечатися, а пішла до директора і написала заяву, щоб мене перевели в групу з вивчення англійської.
Щоб я не розучилася розмовляти французькою мовою, мама зі мною вдома спілкувалася виключно на ньому по вівторках, четвергах і суботах.
Я швидко збагнула, що не треба випендрюватися і зображала старанне послух на уроках англійської. Так, англійською я теж володіла, оскільки вдома мама і тато спілкувалися виключно англійською, так і росли ми поруч з англомовними канадцями, серед моїх друзів було кілька англомовних канадців.
Все ж швидко можна забути мову, тому вдома ми з мамою дивимося канадські та американські фільми виключно англійською.
Дякую мамі за те, що допомогла мені не забути англійська, французька і, звичайно, російська мови. І окреме спасибі за найголовніший життєвий урок: «не випендрюйся, люди цього не люблять!»
Автор: n###########@mail.ru
