Жертва режиму: Як в СРСР мало не створили свій інтернет

52

Електронні рублі, радянські айпади, автомобільні навігатори — все це могло з’явитися ще в СРСР, якби керівництво країни схвалив один сміливий проект. Наші вчені мало не побудували свою киберутопию з інтернетом — завадили кремлівські бюрократи і… кури-несучки.

Все йде за планом
До середини 1950-х промисловість Союзу оговталася від наслідків Великої Вітчизняної. Але в умовах «великих будівництв комунізму» виникла нова проблема — криза управління плановою економікою. Народне господарство розросталося такими темпами, що з кожним днем все важче було координувати діяльність 200 тисяч підприємств, сотень конструкторських бюро та інститутів.
Міністерства не встигали оперативно відстежувати мільйони заплутаних технологічних ланцюжків.
Зростали витрати, множилася паперова тяганина, роздувався чиновницький апарат. У 1954 році підрахували: 15% працездатного населення СРСР, тобто 6,5 з 44 млн осіб, займалися виключно адмініструванням. Зрозуміло, обробляти ці масиви інформації було важко: неминуче виникали помилки та підробки даних. Порятунок прийшов звідки не чекали — у цей час почалося масове виробництво ЕОМ і семимильними кроками розвивалася кібернетика. Рішення напрошувалося само собою-прокласти дорогу до «світлого комуністичного майбутнього» з допомогою обчислювальних машин.
Жертва режима: Как в СССР чуть не создали свой интернет гаджеты,интернет,мир,прошлое,советский союз,ссср,технологии
Інститут кібернетики в Києві — один з ключових центрів в СРСР із створення ЕОМ
У 58-му наспів відповідний амбітний проект — інженер-полковник Анатолій Китів запропонував автоматизувати управління країною. Створити єдину загальнонаціональну комп’ютерну мережу, щоб керувати збройними силами та економікою. На жаль, керівництво СРСР відкинув геніальний план — про причини ми писали в статті, присвяченій сходу і заходу кібернетики в Союзі.
Але ідея Китова про «електронному соціалізмі» не померла. Її в 62-му підхопив математик Віктор Глушков, який поставив перед собою ще більш титанічну мета. Вчений вирішив розробити таку цифрову систему, яка «стане вірним помічником як в управлінні народним господарством, так і в науці, літературі, мистецтві і багатьох інших областях». Інакше кажучи, об’єднати всі аспекти нашого життя в одну мережу. Сьогодні така є — це інтернет. Щось подібне Глушков хотів створити майже 60 років тому.
Непідйомне завдання? Тільки не для генія.
Звичайний геній
Спадкового козака Віктора Глушкова, який народився у 1923-му в Ростові-на-Дону, важко було уявити на коні та з шаблею наголо. Хлопчик не відрізнявся здоров’ям і носив окуляри з товстими лінзами. Зате гартував тіло і дух: займався гімнастикою, футболом, боксом, плаванням і скелелазінням. До тренування розуму підходив настільки ж серйозно — студіював і точні та гуманітарні науки. За один присід обдарований школяр запам’ятовував до 20 сторінок математичного тексту. А вірші міг декламувати годинами, причому Гете в оригіналі.
Жертва режима: Как в СССР чуть не создали свой интернет гаджеты,интернет,мир,прошлое,советский союз,ссср,технологии
Віктор Глушков з дружиною Валентиною, 1940-і
Наукову кар’єру вундеркінд зробив приголомшливу. На фізмат Ростовського університету 24-річний донеччанин вступив у 1947-му… і закінчив його за рік з відзнакою. У 28 — кандидат наук, у 32 — доктор, у 40 — академік і математик зі світовим ім’ям.
Захистивши докторську, Віктор Михайлович хотів пов’язати життя з вищої алгеброю. Але після знайомства з книгою Анатолія Китова «Електронні цифрові машини» загорівся кібернетикою. Мрії про розумних машинах настільки захопили молодого інженера, що у 1956-му він переїхав з дружиною до Києва — тодішній центр комп’ютерних розробок. Там очолив першу в Європі лабораторію обчислювальної техніки. Кілька років тому на її базі виріс Інститут кібернетики, де під керівництвом Глушкова конструювали новаторську техніку.
Наприклад, обчислювальна машина «Дніпро» 1958 року допомагала підкорювати космос — її ставили в центри управління польотами.
Жертва режима: Как в СССР чуть не создали свой интернет гаджеты,интернет,мир,прошлое,советский союз,ссср,технологии
Глушков за пультом обчислювальної машини «Дніпро», 1960
Однак талановитий математик розумів, що створює не просто надпотужні калькулятори: ЕОМ гори звернуть, якщо об’єднати їх у єдину мережу. Так виник проект «ОГАС» — «Загальнодержавна автоматизована система управління економікою». Ідею Глушкова в 62-му схвалив Хрущов. Генсек розглядав суспільство майбутнього як єдиний механізм, де «все буде організовано на підставі автоматики, кібернетики, потокових ліній». Залишалося лише підготувати креслення цього майбутнього.
Мрії про киберутопии
Розробляючи концепцію «ОГАС», Віктор Михайлович достеменно з’ясував, як організована вітчизняна економіка. Він «міг прийти в будь-який кабінет — міністра, голови Держплану і задавати питання». За рік академік об’їздив понад 100 об’єктів, від фабрик і шахт до радгоспів. Вдалося зібрати вичерпний масив відомостей, починаючи організацією праці в регіонах і закінчуючи рівнем виробництва і розмірами ринків збуту. Висновки виявилися невтішними:
У нас в країні всі організації були погано підготовлені до сприйняття обробки економічної інформації. Вина лежала на економістах, які практично нічого не вважали, так і на творців ЕОМ. У нас органи статистики та частково планові були обладнані рахунковими машинами зразка 1939 року, до того часу повністю заміненими в Америці на ЕОМ.
Віктор Глушковавтор проекту «ОГАС»
Врятувати ситуацію могла суперсеть, де збір, передача і аналіз даних автоматизовані. Головний обчислювальний центр в Москві підключався б по широкосмуговим каналам зв’язку до 200 комп’ютерних вузлів у великих містах. А ті, у свою чергу, отримували інформацію з 20 000 регіональних терміналів, розміщених на заводах, фермах та інших ключових об’єктах народного господарства.
Жертва режима: Как в СССР чуть не создали свой интернет гаджеты,интернет,мир,прошлое,советский союз,ссср,технологии
Предэскизный проект «ОГАС», 1964
Передбачалося створення розподіленого банку даних з віддаленим доступом з будь-якої точки ОГАС. А також розробка системи математичного моделювання для управління економікою. «Скажімо, ЕОМ могла визначити, що в даний момент на заводі в Тольятті варто випускати стільки «Жигулів» з такими параметрами. І так по кожній продукції, виробленої в СРСР», — пояснювала пізніше Віра Глушкова, молодша дочка академіка. Кібернетик розраховував, що його «думаюча мережа» буде контролювати не тільки виробництво та роздрібну торгівлю, але навіть електронні платежі.
Цифрові гроші, циркуляцію яких легко відстежити, допомогли б подолати тіньову економіку СРСР, побудовану на блате, хабарництві і спекуляції.
ОГАС обіцяла подолати і бюрократичну тяганину з документами. «Паперова стихія має здатність народжувати довідки заради довідок,— міркував кібернетик.— До 90 % цієї інформації не використовується. Майбутнє управління пов’язано з переходом на безпаперовий документообіг». Картина вимальовувалася епохальна — могла початися ера цифрового соціалізму.
Але за ті два роки, які Глушков разом з соратниками присвятив проекту, він не забував і про розваги. На території Інституту кібернетики, що розташовувався на околиці Києва, молоді вчені створили жартівливий віртуальне держава. Кибертонией правил рада розумних машин, а талісманом став робот, який грає на саксофоні.
1 / 4
Жертва режима: Как в СССР чуть не создали свой интернет гаджеты,интернет,мир,прошлое,советский союз,ссср,технологии
Обкладинка паспорта громадянина Кибертонии, 1965
У «електронної країни» була конституція, паспорта, шлюбні свідоцтва, гроші на перфокартах і листівка «Вечірній Кібер», де 31 грудня вітали читачів «з новим кодом». Кибертонцы видавали брошури, регулярно влаштовували в Києві та Львові вистави, вечори танців і навіть знімали фільми. Однак незабаром веселощі закінчилося. У середині 60-х відбулася подія, що поставило під загрозу реалізацію ОГАС.
Бюрократи проти технократів
У 1964 році Політбюро показало Хрущову кузькіну мать — любителя кукурудзи усунули від влади. Проект всесоюзної мережі позбувся головного покровителя, а Леонід Брежнєв, новий генсек КПРС, поставився до епохальної події насторожено. Наприклад, лякав безпрецедентний розмах витрат. Потрібно було вкласти 20 мільярдів рублів, витративши 15 років на створення інфраструктури, навчання фахівців і виробництво ЕОМ. Глушков визнавав, що його дітище «складніше космічної та атомної програм разом узятих». Однак результат, за підрахунками вченого, окупив би всі зусилля з лишком:
Хоча вартість проекту орієнтовно оцінювалася в 20 мільярдів рублів, робоча схема його реалізації передбачала, що вкладені в першій п’ятирічці перші 5 мільярдів рублів наприкінці п’ятирічки дадуть віддачу більше 5 мільярдів, оскільки ми передбачили самоокупність витрат на програму. А всього за три п’ятирічки реалізація програми принесла б в бюджет не менше 100 мільярдів рублів. І це ще дуже занижена цифра.
Віктор Глушковавтор проекту «ОГАС»
Жертва режима: Как в СССР чуть не создали свой интернет гаджеты,интернет,мир,прошлое,советский союз,ссср,технологии
На жаль, замість технологічного ривка керівництво країни вирішило обійтися малою кров’ю — затіяв реформи щодо впровадження ринкових відносин в планове господарство. «Наші горе-економісти», як згадував Віктор Михайлович в мемуарах, обіцяли, що «економічна реформа взагалі нічого не буде коштувати. Тобто буде коштувати рівно стільки, скільки коштує папір, на якій буде надруковано постанову Ради Міністрів, і дасть в результаті більше».
Була й ще одна вагома причина, по якій чиновники не схвалили киберкоммунизм. З впровадженням електронного розуму відпала б потреба в багатоповерховому адміністративному апараті: начальники просто втратили б директорських крісел. Допустити таке міністри не могли.
Довірити перфокартам управляти Кремлем? Ну вже немає!
У підсумку проект ОГАС в 64-му призупинили. Глушкову доручили комп’ютеризацію окремих підприємств. З завданням він справився блискуче. Наприклад, у 1967 році на львівському телевізійному заводі «Електрон» запрацювала перша в Союзі автоматична система управління виробництвом. Ще одну АСУ в кінці 60-х запустили на Кунцевському радіозаводі в Москві.
Жертва режима: Как в СССР чуть не создали свой интернет гаджеты,интернет,мир,прошлое,советский союз,ссср,технологии
Глушков з головним конструктором ЕОМ «Промінь», 1964
Але це все — локальні успіхи. Глушков ж, як і раніше, марив про киберсоциализме і продовжував стукати в різні відомства, відстоюючи важливість своїх ідей. На початку 1970-го йому посміхнулася удача — Кремль знову зацікавився темою «ОГАС». Навряд чи в номенклатурщиках прокинулося розсудливість — просто до того часу з’явилася інформація, що Міноборони США успішно протестувало комп’ютерну мережу ARPANET, з якого потім виріс наш улюблений інтернет. Звичайно, ніхто тоді не бачив у «арпанете» попередника глобальної мережі. Але в Союзі розуміли — треба відповісти.
«На фермі несучість підвищилася»
Вранці 1 жовтня 1970 року в Кремлі почалося засідання Політбюро, присвячене впровадженню ОГАС. Коли Глушков увійшов в колишній сталінський кабінет, він помітив пару порожніх крісел. Відсутні були дві ключові фігури, потенційно готові підтримати проект, — генсек Леонід Брежнєв і Олексій Косигін, голова Радміну. Через календарних накладок обидва на той момент були у від’їзді.
Без впливових союзників Віктор Михайлович не зумів відстояти своє напрацювання. Партійні функціонери погодилися, що комп’ютери важливі для автоматизації господарства, але чинили опір електронного управління країною. Завзятіше всього критикував Гарбузов, міністр фінансів:
Я недавно їздив до Мінська. І там на одній одній фермі пташниці самі розробили обчислювальну машину. Три програми виконує: включає музику, коли курка знесла яйце, світло гасить та запалює та інше. На фермі несучість підвищилася. Ось, що нам треба робити: спочатку всі птахоферми в Радянському Союзі автоматизувати, а потім вже думати про всякі дурниці на кшталт загальнодержавної системи.
Василь Гарбузовминистр фінансів СРСР з 1960 по 1985 рік
Жертва режима: Как в СССР чуть не создали свой интернет гаджеты,интернет,мир,прошлое,советский союз,ссср,технологии
У 1970-х Союз відмовився від розвитку власної техніки і почав копіювати архітектуру IBM. Так з’явилися ЕОМ ЄС-1060
Політбюро затвердило ОГАС, але в максимально спрощеному вигляді. Замість автоматизації економіки — створення обчислювальних центрів у регіонах та впровадження АСУ на окремих підприємствах. Зв’язати об’єкти, подібно ARPANET, планували з часом. Але і це толком не вдалося.
З 1976 по 1985 рік побудували 21 комп’ютерний вузол, охопивши 2000 підприємств. Однак об’єднати декілька центрів в єдину мережу не вийшло. Не було загального стандарту: різні моделі ЕОМ конфліктували один з одним. Та ще часто переривався зв’язок, зависали сервери, сбоили програми.
У результаті радянський онлайн виглядав так: народ приходив в обчислювальний центр зі стопками перфокарт, а йшов з рулонами роздруківок. Ось і весь віддалений доступ.
Спогади про майбутнє
Нехай справа всього життя Глушкова перетворили на фарс, кібернетик не залишав надії достукатися до керівництва країни. Адже формально ніхто ОГАС не відміняв: проект роками подорожував з одного кола бюрократичного пекла в інший. Його урізали, вносили на розгляд десятків комісій, розширювали, знову скорочували…
Жертва режима: Как в СССР чуть не создали свой интернет гаджеты,интернет,мир,прошлое,советский союз,ссср,технологии
Змінювалися погляди на мережу і її автора. Вже на зорі 80-х Віктор Михайлович мріяв, що ОГАС вбере в себе «грандіозну пам’ять людства», а люди зможуть з дому отримувати доступ до оцифрованих даних. Ну чим не інтернет з його «Вікіпедією»? Передбачав футуролог і інші сучасні технології, наприклад, електронну пошту, автонавігатори та планшети:
Кожна людина буде носити з собою електронний блокнот — комбінацію плоского дисплея з мініатюрним радиоприемопередатчиком. Набираючи на клавіатурі цього блокнота потрібний код, можна перебуваючи в будь-якому місці на планеті, викликати з гігантських комп’ютерних баз даних тексти, зображення, які замінять не тільки книги, журнали і газети, але і телевізори.
Віктор Глушковкнига «Основи безпаперової інформатики», 1982
На жаль, застати народження інтернету академік не встиг. У січні 1982 року у 58-річного вченого виявили неоперабельну пухлину мозку. Помираючи, він втішав дружину: «Не засмучуйся, коли-небудь світло нашої Землі досягне далеких сузір’їв, і на кожній з сонячних систем ми знову станемо молодими. Так і будемо у вічності завжди разом». До останнього вірив, що в майбутньому людини «оцифрують», і він стане безсмертним.
Вранці 30 січня пульсації на кардиомониторе в лікарняній палаті Глушкова змінилися прямою лінією. Серце «піонера радянської кібернетики» перестало битися… Зі смертю геніального візіонера про ОГАС всі забули — у роки перебудови і подальшого розпаду країни проект нікого не цікавив.
У СРСР були ресурси, технології і стимули для побудови радянського інтернету. Але бюрократи перемогли кібернетиків. І залишається тільки гадати, наскільки б змінилася країна завдяки цифровому соціалізму. Можливо, сьогодні б ми володіли аналогом Google і Facebook.