Запасисто-голосистий

568

Для довідки: поліфонія в синтезаторі — це кількість нот, яке інструмент може тримати одночасно. У щільних аранжуваннях синтезатори можуть припинити грати ті ноти, що були взяті спочатку, якщо їм не вистачає голосів.

В те літо я оббігав усі крамниці музичних інструментів, щоб купити собі пристойний синтезатор. Очей я поклав на нещодавно вийшов професійний синтезатор початкового рівня «A». Ціни на музичні інструменти можуть відрізнятися в сусідніх магазинах в півтора рази: там, де дорожче, вони є в наявності, а там, де дешевше, приїжджають через два місяці. Я вже давно без практики — доводиться йти на компроміс з жабою.

Заходжу в черговий магазин, восьмий або дев’ятий за рахунком, і цікавлюся, чи є у них «А». Продавець відповідає, що «А» у них немає, зате є «Б» — на 5000 дорожче, але того ж класу. До того ж у «Б» поліфонія — 64 голоси, а в «А» — 32, про що мені продавець радісно і повідомив. Проблема була тільки в тому, що «Б» я вже слухав, і мені там категорично не сподобався тембр рояля.

— А як «А» може бути краще, у нього ж поліфонія менше?.. Молодий чоловік, розумієте, поліфонія — це те, наскільки якісно інженер на заводі записав інструмент в пам’ять синтезатора!
— (посміхаючись) А цифри тоді щось значать?
— Цифри — це кількість семплів, на які розбитий діапазон.
— Ага. На цьому синтезаторі п’ять октав — це 60 клавіш. Навіщо ще чотири?
— А це… запасні.

Синтезатор «А» я вдало купив в іншому магазині.