Мене задовбали любителі ставити діагнози, доморощені психологи. Люди, які свято вірять у свою здатність музичним, літературним та кіно-смакам визначити всі тонкощі та нюанси людської особистості. На їх питання стоїть ухильно відповідати або не відповідати зовсім, інакше почнеться класифікація.
Слухаєш метал — «а-а-а, ясно, ти бунтар-говнарь». Електронку — «а-а-а, ясно, любитель клубів та коктейлів». Читаєш фентезі — «не награвся в дитинстві». Класику — «выпендрежник, її ж тільки в школі читають». Науково-популярний — «будуєш із себе розумного». Дивишся бойовик — «ти занадто агресивний, щас додивишся і сам підеш вбивати». Мелодраму — «ти однозначно романтик».
В любителях діагнозів найгірше те, що вони моментально вішають ярлик, грунтуючись на першій почутою деталі, і в голову не приходить думка про те, що людина — істота складна, здатна до різноманітних емоцій і різноманітної діяльності. Спроби протистояти горе-діагностів часто призводять до того, що вони в кожному твоєму слові чують підтвердження своєї правоти. Ігнорування діє краще і економить нерви, але все одно майже всі зустрічі з такими людьми неабияк задалбывают.
