Вчені розкрили причини появи сучасного «кліпового свідомості»

9


Європейські математики і фізики довели, що концентрація уваги у типового сучасного людини дійсно значно знизилася за останні роки. При цьому в зростаючій «клиповости» свідомості винні не тільки соціальні мережі, пишуть вчені в журналі Nature Communications.
«Ми вивчали не індивідуальні, а колективні особливості концентрації уваги на цьому рівні, дійсно, здатність людини зосереджуватися на одному предметі різко знизилася. Нам було б цікаво зрозуміти, як «кліпове свідомість» впливає на здатність індивідів сприймати ту інформацію, яку вони споживають», — заявив Сун Леманн (Sune Lehmann) з університету Копенгагена (Данія).
Кожне покоління батьків, бабусь і дідусів вважає, що молодь їх часу була більш терплячою, старанною і відповідальною, ніж їх власні діти, онуки або інші молоді люди. Часто подібні стереотипи привертають увагу вчених, що вивчають те, як насправді змінюються звички і поведінку людей від покоління до покоління.
Приміром, ще в 1970 році відомий американський футуролог Елвін Тоффлер зауважив, що подальше розповсюдження цифрових технологій призведе до того, що людство буде постійно перебувати в стані інформаційної перевантаження. Воно, як припустив філософ і багато інших дослідників, привело до формування так званої «кліпової культури».
Головним наслідком її розвитку стане те, що сучасні люди втратять здатність довго зосереджувати увагу, будуть гнатися за новими трендами і намагатися вивчити максимальну кількість цікавих їм тим, не особливо вникаючи в їх зміст, і при цьому уникати складних розумових конструкцій.
До схожих думок прийшов ще один відомий мислитель, економіст Герберт Саймон. Приблизно в той же час він зауважив, що надлишок інформації змушує людину розцінювати свою увагу як цінний і кінцевий ресурс. Прагнення «економити» його заважає людям глибоко і довго сприймати нову інформацію і приймати усвідомлені рішення.
Ці ідеї, як зазначає Леманн, з одного боку, були широко прийняті суспільством, а з іншого – викликали масу суперечок як серед науковців, так і серед філософів. З одного боку, популярність різних «клиповых» форматів подання інформації дійсно різко зросла, а з іншого боку у соціологів не було надійних інструментів для спостережень за тим, як змінилася концентрація уваги всього людства в цілому.
Леманн і його колеги з’ясували, як це можна зробити, скориставшись одним із плодів «цифрової революції» – величезним масивом даних, які були накопичені соціальними мережами, «Вікіпедією», а також різними сервісами Google за останні роки.
Вчених цікавила не тільки статистика відвідувань різних сторінок і постів, але і інше щодо сучасне явище, як часто з’являлися різні популярні хештегі, як швидко вони набирали популярність і потім зникали, поступаючись місцем новим модним трендам.
Проаналізувавши ці дані за допомогою складних статистичних алгоритмів, Леманн і його колеги знайшли кілька цікавих підтверджень того, що кліпове мислення дійсно існує, але при цьому вони засумнівалися у виключній ролі інтернету у його народженні.
Приміром, у 2013 році найпопулярніші хештегі в Twitter, Reddit і інших соціальних мережах залишалися в топі приблизно 17 годин, тоді як всього через три роки їх типові терміни життя скоротилися до 12 годин. До того ж, різко скоротився час, необхідний для «розгону» нового хештега, а також зросла швидкість падіння його популярності після досягнення піку.
Відкривши цю тенденцію, математики і фізики перевірили, чи було щось подібне в інших інформаційних середовищах. Для цього вони зібрали і проаналізували статистику по тому, як часто користувачі шукали інформацію про різних книгах, фільмах і телепередачах в Google, а також купували і обговорювали всю цю продукцію.
На превеликий подив дослідників, ніяких істотних відмінностей вони не зафіксували – популярність книг, фільмів і навіть наукових робіт змінювалася абсолютно так само, як і у хэштегов в соціальних мережах. Це говорить про те, що в розвитку «кліпового свідомості» винні не тільки соціальні мережі та інтернет, а загальна інформаційна перевантаження суспільства.
На користь цього говорить те, що у всіх цих випадках концентрація уваги однаковим образом падала разом із зростаючим обсягом інформації, продукованої у соцмережах або інших джерелах інформації кожну секунду або день.
Подібна залежність, як вважають вчені, підтверджує теорію Саймона і говорить на користь того, що якість сприйняття складних і важливих ідей, у тому числі обіцянок політиків, може сильно страждати. Негативні наслідки розвитку «кліпового свідомості» вони планують оцінити найближчим часом.