Міжнародна група вчених-астрономів розповіла, чим були спровоковані величезні відмінності в «туманності» на ранніх етапах розвитку Всесвіту. В результаті проведеного дослідження фахівці з’ясували, їх викликали ділянки холодного водневого газу, зниклі після події Великого вибуху і, як наслідок, нагрівання простору.
Вчені-астрономи вивчають ранню Всесвіт, проводячи спостереження за квазарами – яскравими галактиками особливого типу, досліджуючи затемнення газоподібного водню, тускнеющего від цих далеких систем. Спостереження показували, що туманність Всесвіту змінюється від однієї області до іншої, але пояснення цього не було. Нове ж дослідження показало, такі розбіжності відбуваються островів холодного водневого газу, наявність якого характерно для простору віком близько 1 млрд років, і це дозволяє визначити часовий період закінчення реионизации.
В процесі реионизации Всесвіт вийшла з «темного віку», між галактиками перебувала плазма іонізованого водню, температура якого становила приблизно 10 тисяч градусів. Вчені вважають, через 50 мільйонів років після Великого вибуху Всесвіт все ще була темною і холодною, мала кілька градусів більше абсолютного нуля і не мала яскравих зірок, тому висока температура плазми їх спантеличує.
Як виявилося, реионизация закінчилася понад 12,5 млрд років тому, не пізніше, ніж стверджувалося раніше. Надалі Всесвіт наповнювалася світлом формуються молодих зірок і галактик.
