У дні, коли дме сильний вітер, я завжди згадую, як гнеться і здригається під ударами хвиль корпус

273

Тонули,тонуть і будуть тонути
Головне порушення – що їх взагалі в морі пускають!

У перших числах цього року пішов на дно черговий – “Волго-Балт-214″з трьома тисячами тонн вугілля на борту. Оскільки я віддав 10 років роботи на таких судах, то дещо можу сказати про них. Зараз ще раз подивився витяг з “Правил Російського морського регістра судноплавства” по обмеженню експлуатації таких суден за географічними та іншими умовами. Таблиця 2. 2. 5. 3
Конкретно про Чорному морі говориться, що протягом усього року для їх пересування повинна испльзоваться ” 20-мильна прибережна зона вздовж східного, північного та західного узбережжя від порту Батумі до протоки Босфор “. В інших випадках зазначається, що до найближчого сховища повинна бути не більше 50 миль.
Це що ж виходить, щоб потрапити в Босфор, треба тягнутися уздовж берега навколо половини моря? Я таких випадків не пригадую. Зазвичай йшли вздовж Криму до мису Сарич і потім безпосередньо вирушали до Босфору упоперек моря (трохи навскоси, якщо бути точніше). Паливо і час економити треба 🙂
Що ж це за суду такі? У 2013 році недалеко від гирла Дунаю затонув “Микола Бауман” з вантажем гіпсу. Просто почав стрімко занурюватися носом без всякого шторму. Рятувальники нагодилися вчасно, всі 11 чоловік команди не постраждали. На фото він ще живий:
В дни, когда дует сильный ветер, я всегда вспоминаю, как гнётся и содрогается под ударами волн корпус
Я працював на ньому другим механіком в 2006 році, як знати, може, в момент, коли робився цей знімок в Босфорі – і я перебував на його борту? Принаймні, виглядав він так. Подивіться на його іржаві борту, побиті і пом’яті за довгі роки служби. Судно йде в баласті і відмінно видно, що корпус зігнутий, відбулася деформація від втоми металу.
Всередині він був не менш гнилий. Постійно зашпаровували течі і латали трубопроводи. А де труби брати? Ті ділянки, які працювали на всмоктування, просто обмотували стрічками тканини, просоченої розведеною у воді шпаклівкою або цементом.
На інших подібних судах доводилося бачити повністю відвалилися від борту шпангоути в бортових баластних цистернах на протязі до двох-трьох метрів, борт “дихав” під впливом хвиль. А ці знімки я зробив під час одного з ремонтів. Змінювалася частина подертій і деформованою металобрухтом і вугіллям деки в трюмах (це дно трюму, а під ним ще баластна цистерна). Так виглядали конструкції, що забезпечують міцність корпусу:
В дни, когда дует сильный ветер, я всегда вспоминаю, как гнётся и содрогается под ударами волн корпус
В дни, когда дует сильный ветер, я всегда вспоминаю, как гнётся и содрогается под ударами волн корпус
Дірки, а під багаторічними шарами фарби на верхній палубі
Чи варто дивуватися, що судно, побудоване в 1978 році, розраховане на 25-річний термін служби і нещадно яке експлуатується донині в непередбачених умовах з мінімальними вкладеннями в ремонт зрештою переламується?
В дни, когда дует сильный ветер, я всегда вспоминаю, как гнётся и содрогается под ударами волн корпус
Щоб бути готовими до таких подій, команда тренується
До речі, одного разу, коли почали вивалювати за борт рятувальний ботик, не пам’ятаю вже назва судна, та червона конструкція, на якій шлюпка висить, звана шлюп-балкою, стала відриватися від палуби, як старезний дуб під натиском бурі:) Правда, не до кінця, пощастило.
В дни, когда дует сильный ветер, я всегда вспоминаю, как гнётся и содрогается под ударами волн корпус
Однак звернемося до загиблому на Різдво “Волго-Балту 214”. Карта його переходу. 20 миль від берега, ага
В дни, когда дует сильный ветер, я всегда вспоминаю, как гнётся и содрогается под ударами волн корпус
Судно під панамським прапором належало турецької компанії. 13 членів екіпажу, капітан і старпом азербайджанці, інші громадяни України. Було відомо, що на Чорному морі очікується штормова погода, але це не зупинило ні судновласника, ні портові влади, ні відважного капітана.
Я подивився ролик з розповіддю врятувався члена команди, одного з сімох, що залишилися в живих. Хвиля до 5 метрів, найсильніші удари в корпус. Коли судно переломилось, що залишилася на плаву кормова частина протрималася не більше 5 хвилин, сильно кренячись по мірі надходження води. Рятувальні гідрокостюми встигли вдягнути не всі, так само, як і забратися на плоти або в шлюпку.
Хоча турецькі рятувальники прибули на вертольоті через 45 хвилин після сигналу SOS, шістьох, в тому числі обох азербайджанців, врятувати не вдалося. Їх згубило переохолодження. На знімку врятована кок Тетяна Будко
У 2012 році при аналогічній аварії “Волго-балта 199” кілька турецьких рятувальників загинули. У 2017 потонув “Герої Арсеналу” такого ж типу з вантажем зерна.
У дні, коли дме сильний вітер, я завжди згадую, як гнеться і здригається під ударами хвиль корпус такого судна. У машині відчувається тільки качка і ці удари, і добре, що не видно всього іншого. І я думаю, дивлячись на гнучкі тополі – хай змилується доля над тими, хто змушений зараз сподіватися тільки на те, що старе залізо їх судна все-таки витримає…
В дни, когда дует сильный ветер, я всегда вспоминаю, как гнётся и содрогается под ударами волн корпус