Команда Youtube-каналу «Великий футбол» вирішила проїхати по містах майбутнього чемпіонату Європи, який пройде в 2020 році відразу в 12 містах.
Перша серія. Бухарест
Тут пройде 4 матчі. Три в групі і одна зустріч в рамках 1/8 фіналу. До турніру планується реконструкція чотирьох стадіонів. Три з них належать найбільшим клубам – «Стяуа», «Динамо» і «Рапід». На сьогоднішній день роботи з реконструкції почалися лише на одному з них і румунська федерація вже розглядає можливість перенесення в інші міста і країни.
Тут б’ються дружини і коханки
Румунський чемпіонат вважається самим божевільним в Європі. Тут відбуваються дивні події. Тільки в Румунії на трибуні стадіону можуть побитися дружина і коханка відомого футболіста, співробітник клубу виставити на продаж акаунти команди в соціальних мережах, а одна команда може програти інший двічі в одному матчі.
Хоча в минулому румунський футбол був дуже сильний. Місцеві клуби доходили до пізніх стадій єврокубків, а збірна виходила з групи на міжнародних турнірах. Ринкові реформи 90-х і анархія 2000-х зруйнували струнку систему підготовки кадрів. Сьогодні румунський футбол виробляє недорогих гравців, корупційні скандали, і незліченна кількість мемів.
У травні 2013 року УЄФА наклала санкції на бухарестские клуби «Динамо» і «Рапід», відсторонивши їх на рік від участі в єврокубках через накопичених боргів. До літа 2015 р. всі клуби румунської Ліги 1, за винятком «Стяуа», не могли собі дозволити покупку нових гравців і обмежувалися підписанням вільних агентів. Показова історія клубів ЧФР, «Уніря», «Оцелул». В кінці нульових ці клуби виграли чемпіонат і промайнули в Лізі чемпіонів. Але практично всіх чекало банкрутство.
Все розвивалося за однією і тією ж схемою. В клуб приходить новий власник, накачує команду грошима і запрошує тренера з ім’ям – зазвичай відомого гравця з покоління 90-х. Команда посилюється і фінішує в трійці призерів, потрапляючи в єврокубки. Отримавши перші призові, власники виводять фінанси під власні бізнес-проекти, залишаючи команду без засобів до існування. У 2011 році чемпіоном Румунії вперше в історії став «Оцелул» з Галаца. Тренером був Дориэл Мунтяну, один з лідерів блискучого покоління 90-х. Через 4 роки клуб оголосив себе банкрутом і був розформований. Так перше чемпіонство за 47 років історії клубу виявилося останнім.
На груповому турнірі Євро-2016, куди потрапила Румунія, вона програла в останньому турі збірної Албанії, для якої ця перемога стала історичною. Поразка переповнило чашу терпіння румунських чиновників, які вирішили запросити іменитого тренера. Ним став німець Крістоф Даум, відомий по роботі в «Байєрі», «Фенербахче» і кокаїновому скандалу, не дозволив йому свого часу очолити збірну Німеччини. Даум керував збірною у ході відбіркового турніру до чемпіонату світу в Росії, і запам’ятався хіба що божевільними прес-конференціями. Румунія опинилася позаду Польщі, Данії та Чорногорії, після чого Даум був звільнений.
До Євро-2020 румунський футбол підходить в перехідному стані. Поки старі клуби переживають кризу і перероджуються, місце нагорі займають нові організації, які вбудовуються в тіньові схеми європейської футбольної економіки. Розчаровані корупцією румунські ультрас намагаються створювати альтернативні некомерційні проекти, в той час як за великими футбольними проектами стоять серйозні структури. Тут, у Румунії, ніхто поняття не має, що буде далі. З’явиться ще одне покоління крутих гравців або румунський футбол продовжить тонути? Але спостерігати за цими подіями безперечно варто.
