Мене бісять люди, які мислять взаємовиключними параграфами типу: «Шукаю дівчину, досвідчену в сексі, не старше 18-ти років, але обов’язково з двома вищими освітами». Один з цих чудових мозговыносящих примірників — моя матінка. Поки чуєш її в основному по телефону, це ще можна якось виносити, але коли вона приїжджає в гості, хочеться просто втекти з дому, тому що гостей прийнято годувати, і не рідше трьох разів на день, а одна з найбільш суперечливих маминих тим — кулінарія…
— Приготуй на обід гуляш.
— Добре. Який?
— Будь. Що в цьому слові незрозуміло? Головне, щоб там було побільше моркви і цибулі, в підливі не використовувалася борошно, з спецій були тільки чорний перець і сіль, а трав взагалі ніяких.
— А суп?
— Так взагалі будь піде.
— Будь — це не суп-пюре, не курячий, не томатний, без гречки або пшона, без зеленого горошку і спаржевої квасолі, без вермішелі, без сиру, сметани або вершків, тільки з сіллю, перцем і кропом?
— Саме так!
ОК, настає час обіду…
— Та як тобі могло прийти в голову в грибний суп всипати сочевицю замість квасолі? Я навіть пробувати не буду цю отруту!
— Але ж ти нічого такого не казала…
— Грибний суп може бути тільки з квасолею. Це ж аксіома! Ну, для всіх нормальних людей, крім тебе. Відчувала ж, що помру тут з голоду, треба було розчинної локшини з собою набрати.
— Їж тоді гуляш, він зроблений точно по ТЗ.
— Ах, я так засмучена, що не можу їсти, хіба що бутерброд із чаєм.
І так весь час. Блін, ну навіщо приїжджати мене задовбувати у свято?
