Так, були книги в наш час

256

Мене задовбали дитячі книги. Не секрет, що малюкам потрібні книги з гарними картинками, щоб вони могли перевертати сторінки і слухати казки перед сном. Книг потрібно багато, якісних і різних, адже з ними може статися неприємність: вони можуть порватися, сторінка може потрапити під олівець маленького художника або в прокрутитися в пранні разом з білизною… Але те, що продається у нас в магазинах, — це просто кошмар!

Ось книги, куплені на розпродажі «все по 15 рублів». Тонкі сторінки начебто досить щільні, фарба не брудниться, картинки не страшні. Беру! Удома з’ясовується, що в половині казок відсутня частина персонажів, щоб вийшло вмістити текст в заданий обсяг. Так, наприклад, колобок до лисиці поспілкувався тільки з зайцем і вовком, лисицю з заячого будиночка собака не виганяла, бик і ведмідь пропущені — відразу півень.

Ось інші книги з серії «з очками і дірочками під ці оченята». Сторінки товсті, їх зручно перевертати, картинки нормальні. Починаю читати і відчуваю легке дежавю. Точно! Це ж казка з тоненької книжки, тільки порізана: чи не у випадковому порядку викинуті дві третини пропозицій, від цього мова оповіді став жахливим, а в сюжеті з’явилися дірки.

А ось цю товстенну книгу нам подарувала бабуся. Видання дороге, шикарного якості, з величезною кількістю ілюстрацій до зібраних віршам і казкам, кожен розворот в унікальній рамці орнаменту… Тут вже точно нормальні казки будуть, без неузгоджених пропозицій та іншого. Але ні, і тут те ж саме: на догоду формату автори скоротити деякі казки. Наприклад, вовк один раз спробував з’їсти козенят — і все, кінець, навіть голос і лапи не міняв…

А от збірка «100 пісеньок і потішок» з 26 аркушів. На кожній сторінці по одному стишку, іноді віршик розкладений на розворот. Нескладно порахувати, що там явно менше половини від заявленої кількості пісеньок і потішок.

А ще задовбує, що ілюстратори не читають те, що ілюструють: так у нас з’являється дроворуб з рушницею і без сокири. Або вирішують проявити недоречний гумор: Василиса Премудра в першій половині книги струнка, як осинка, а після звільнення від Кащея — явно з чималим животиком і збільшеній груддю.

Про книжки з огидними страшними картинками я мовчу — їх можна помітити відразу в магазині, на відміну від ляпів в тексті.

Єдині дитячі книги, до яких у мене немає претензій, — це книги, що збереглися з мого дитинства. Там і якісний папір, і приємні ілюстрації, і грамотна мова… Але, на жаль, після кількох переїздів їх залишилося всього кілька штук.