Бачила у блогера Зіни-Кошики пост з питанням про те, що було б, якби більшовики не перемогли у громадянській війні або якщо б вони і зовсім не взяли владу в 1917 році.
На її думку, є ще на світі дурні, які не розуміють, як тоді процвела б Росія. Ці виродки сміють думати, що ми дотепер ходили би в постолах.
А ось письменниця Олена Чудінова написала дивовижну книжку «Побѣдители», в якій переконливо показано, яка там була б разлюли-малина.
Читала я у цій Чудіновій роман «Мечеть паризької богоматері» – так собі художній твір. У всякому разі, читати її черговий опус не спонукає.
А, дійсно, що б було з Батьківщиною і з нами?
Ну, по-перше, потрібно, щоб ще не було і Лютневої революції, і щоб цар не відрікався від престолу, а монархія поступово, років за 30 перетворилася б на щось, відповідне сучасним монархій в Європі.
Скільки на цьому шляху могло б бути зривів в іншу революцію – хто може передбачити?
А при тій ситуації, що склалася до листопада 1917, від імперії вже почали відвалюватися національні окраїни. Що б було? Те, що стало після 1991 року. Самостійна Україна, середньоазіатські ханства. Держави Прибалтики та інше.
Зуміла б армія повернути їх назад? А з якого дива?
Всі вони трималися разом тільки тому, що імператор Російської імперії заодно і вважався їхнім царем, князем, государем, правителем. Потрібно було б укладати нові договори, а вони цього не захотіли.
І всі воювали одне з одним дотепер.
Такий ось варіант. І ще не факт, що вдалося б утримати Сибір і Далекий Схід.
Адже це більшовикам вдалося вселити народам, що головне – не національність і не релігія, не мова, а те, що всі вони – працівники та їх експлуатували імперіалісти та феодали, а тепер вони самі господарі своєї долі.
А чому б їх залучили «побѣдители»?
Другий момент: Росію дуже хотіла поглинути Німеччина. Вони вважали, що раз у англійців і французів колонії на півдні, то у них будуть на Сході. Наступ на Схід – багаторічна і загальна ідея германських племен, а пізніше держав, і вона нікуди не поділася.
Гітлер був реакцією на поразку та приниження Німеччини у Першій світовій війні. Він був би так і так, але став би народ так само боротися, як боровся за Поради? Він і Поради-то не дуже спочатку вписувався. Чудово б здалися на милість переможця, як французи, але тільки милості б вони нам не надали.
Мрії про те, що Константинополь віддали б Росії – повна маячня. Згадайте Кримську війну. Ніколи Великобританія б цього не допустила.
Але навіть якщо б допустила – невже б турки з цим змирилися? Ми Чечню досі переварити не можемо, а тут – Туреччина.
Загалом, можливість втрати суверенітету у того, що залишилось після відділення околиць, досить висока.
Але, припустимо, все пройшло спокійно і національні окраїни б не відокремилися, і війни більше не було – змогла б тоді Росія отримати гідне місце в світі?
По-перше, з чого б війни не було?
По-друге, подивіться на Бразилію. З усіх країн вона найбільше була схожа на Росію: теж країна периферійного капіталізму, теж велика аграрна країна, де не так давно скасували рабство (кріпацтво) і де більша частина території непридатна для нормального життя. Війни у них не було. Процвела Бразилія в 20 столітті? Адже у них хоч зими не буває.
Так, Росія добре розвивалася на початку 20 століття, але не подужала. Це буває. Ви згадайте хоч підручники з історії: велика част підприємств належала іноземцям, у Росії були великі борги. Ви не пам’ятаєте, за що жадібні європейці особливо зненавиділи більшовиків? За те, що ті відмовилися платити борги попередніх урядів.
Відразу після 1991 року Росія повернулася приблизно до того, що було до революції. Можна навіть прирівняти те що накоїла Перебудова, до тієї ситуації, що склалася за участі Росії в Першій світовій війні. Ну що ж? Національні республіки відвалилися без особливих жахів – поїхали! Ось тут Родос – стрибай!
І куди приїхали? Вам подобається? Вас прийняли в «європейці»?
Так ні ж.
Немає жодної надії ще раз змінити провінційну і третьосортну долю Росії в світі. І це щастя ще, що не скотимося до 120-го сорту.
Нічого, і у третьому світі люди живуть. Зате зрівнялівки немає. І черг. Та у магазині 100 сортів чогось там з пальмової олії – їжте, насолоджуйтеся!
Ось, припустимо, якийсь чоловік доклав масу зусиль багато в чому собі відмовляв і став чемпіоном. А потім перестав ним бути. Він буде рвати на собі волосся, ридати і проклинати себе за те, що був чемпіоном? Ні, таких не зустрічали. Він буде пишатися своїм колишнім чемпіонством.
У 20 столітті Росія була чемпіоном. У неї були досягнення в науці, техніці, мистецтві і в геополітичний вплив. Хіба ідеї комунізму не підкорили півсвіту?
Будь-які нормальні люди пишалися цим. Немає жодного народу, який би постійно проклинав своє минуле.
Французи пишаються своїм Наполеоном і Великою Французькою революцією.
Євреї пишаються взагалі всім, навіть тим, що за намовою єврейської наложниці цар відрізав вуха їх недруга – вони вже більше 2-х тисяч років ці вуха випікають на свято, присвячений цій великій події.
А у нас всі проклинають СРСР і мріють, щоб його не було на світі.
Таке враження, що в Перебудову хтось наших людей покусав, так це сказ і передається далі.
Минуле не можна змінити.
Воістину, якщо бог хоче людини покарати, то позбавляє його розуму. І пам’яті.
