Російський мережевий

362

Задовбали люди, які кричать про зниження рівня грамотності і кажуть, що «ми не на іспиті» — це не причина не слідувати правилам. Причина, причому вагома.

У школі на предмет «Російська мова» вчать не просто російську, а його варіант: літературна російська, який має свою сферу вживання.

У минулому письмова мова використовувалася для вивірених, обдуманих текстів. Лист родичів у сусіднє місто могло писатися пару днів: був час його вичитати. Та літературна мова цілком підходить для такого спілкування.

У XXI столітті лист різко розширило свою сферу застосування: обговорення зовнішності знайомих і бесіди про вчорашніх новинах стали вестися в письмовій формі. Письмовий текст освоїв нову екологічну нішу (в англомовній літературі її називають computer-mediated communication), для якої літературна мова, як виявилось, підходить погано.

У мови мережевого спілкування свої (як правило, більш гнучкі) правила пунктуації і орфографії, своя лексика і своя граматика. І ці правила не є «погіршенням» правил літературної мови: це паралельна (хай і багато в чому перетинається) система, багато в чому утворена на основі розмовної мови, багато в чому сформована традицією інтернет-спілкування.

Хочете приклад? Винесення теми в початок пропозиції без формального узгодження з іншим реченням, як у китайському. Сюди потрапляє безліч прикладів, від «проїжджаючи повз станції, з мене злетіла капелюх» до «що Іра думає, ще не дзвонив». Це абсолютно логічна конструкція розмовної мови без аналогів у письмовому.

Це інший варіант мови. З іншими правилами, не такими, як у літературній мові. І він не гірше — він просто інший.

Не треба намагатися криками про поголовну безграмотність штучно запхати літературна мова туди, де він не потрібен. І не треба вважати, що ви краще за інших, тому що ви завжди пишете грамотно. Ви просто не вмієте вибирати засоби,
з мети.