Рідна бібліотека

39


Я родом з невеликого села, розташованої в Челябінській області. В дитинстві я дуже любила проводити час у бібліотеці. Вона розташовувалася недалеко від мого будинку. Завжди заходила в бібліотеку по дорозі додому: читала комп’ютерні журнали. Трохи пізніше стала вчити уроки в бібліотеці. Не знаю, мені дуже подобалося в ній. Там завжди було тихо, а необхідна література була під боком.
Я навіть не можу пояснити, наскільки мені подобалося в тій бібліотеці. Це було приголомшливо! Мені подобалося звернення бібліотекаря (Зінаїди Михайлівни) до мене. Вона завжди спілкувалася зі мною як з дорослою людиною. Це було приємно.
Зінаїда Михайлівна частенько підсовувала мені цікаві книжки, які мені сподобалися. Саме завдяки їй я прочитала Денискін оповідання, пригоди Еллі (всі книги), Гобіти, Карлсона, закохалася в твори Едуарда Успенського та Джека Лондона.
У шостому класі ми перебралися в Челябінськ. Батьки продали будинок і відвезли нас у місто. У Челябінську мені було незручно добиратися до найближчої бібліотеки, так і папа провів інтернет. У нас з’явився комп’ютер. Книжки я стала скачувати в тэикстэшном форматі з ліб.ру. Мені дуже не вистачало рідної бібліотеки, Зінаїди Михайлівни.
Я закінчила школу, поступила в інститут. І якось ми з татом проїжджали повз села, де жили. Швидше за все, тато теж нудьгував по нашому будиночку. Він зупинився навпроти вже не нашого злегка покосився, вийшов, закурив. Я теж вийшла і впросила батька заїхати в бібліотеку. Заїхали. Зінаїда Михайлівна сиділа, читачів не було. Вона практично не постаріла. Відразу ж впізнала мене і вибігла з-за столика обніматися. Покликала нас пити чай. Мені було страшенно соромно, що ми не взяли нічого до чаю. Спасибі татові, який з’їздив у магазин і купив плавлений сир, свіжих булочок і цукерок.
В бібліотеці все так само приємно пахло книгами.
Автор: z##########@mail.ru