Що ви пам’ятаєте про те, як Туреччина збила наш літак? Модель пам’ятаєте? Імена героїв? Реакцію НАТО, коли Туреччина побігла, в особі президента Ердогана, звичайно, не вибачатися перед нами, як чітко зазначив Путін, а до «союзникам»? Звернення вже президента Росії і його пам’ятне «Помідорами не відбудуться»?
Виття лібералів про те, нащо ми полізли в цю Сирію? Виття турбо-патріотів, які закликали скинути на Анкару чого-небудь поважче в мегатонни? Задайте собі це головне питання — ви можете знову примусити себе відчути ті емоції?
Я — можу. Я писав у той час на іншому сайті. Я потім ще багато разів переслухав пісню Олександра Маршала. І мова Путіна про помідори я пам’ятаю. Але ще я пам’ятаю дещо інше.
З-за дипломатичної кризи між двома країнами Туреччина майже рік не могла поставляти свою продукцію в Росію, однак у підсумку швидко відновила свої позиції на російському ринку, пише Daily Sabah. За перший квартал поточного року Туреччина поставила в Росію помідорів на суму $47,52 млн, що в п’ять разів перевищує показники минулого року.
Я не просто так почав настільки здалеку і попросив вас згадати ваші емоції. І тоді, і в інших випадках, я вже майже як Путін — нікуди не поспішаю при прийнятті рішень. Вірніше, звичайно, я формую свою думку, рішення-то ми знаємо, хто приймає. І це, звичайно, з точки хайпи особисто мені жодного разу не вигідно. Міг би підняти бабла, а на ділі строго навпаки — себе ж закопую. Але, це тема іншої розмови.
Що відбулося за ці роки? Товариш Навальний тут недавно писав, після ХТО в Тюмені, що мовляв, Путін сказав, що терористів переміг, а збрехав — але чи це так? Звичайно, Олексій знову майже не збрехав, йому не звикати, це робота. Тому що, держава бармалеев більше немає — а осколки перемогти до кінця, як і фашизм — неможливо, тим більше годуються вони, що наші опозиціонери, що терористи — з одного спітнілій долоні однієї останньої наддержави — це давно не секрет.
Але, уявляєте, що було б, якби ми відповісти Туреччині у військовому ключі, як цього і очікували провокатори, тепер ми знаємо, які підставили не тільки Росію, але і Туреччину? Це, це вкусняшечка Made in USA. Вони так тільки на одній Другій Світовій Війні грошей підняли, ммм… Закрийте очі і подумайте.
Війна двох глобальних країн. НАТО відразу різко зростає в ціні і казки про агресивну Росію більше не фантастика Прибалтійських Вымиратов.
Ні про яке транзит газу через «СП-2» немає й мови. Більш того, всі країни західного блоку починають допомагати видавлювати Росію з Сирії. Чарівні 2% Трампа на НАТО вже не здаються великими, треба всі 20! І знову ми в ізоляції, і знову проблеми, купи грошей витрачаються в авральному режимі, а також треш і угар по телевізору.
Але, не сталося. Тому що Путін не Обама, не Трамп і навіть не великий полководець Порошенко, який провів передвиборні дебати імені себе. Натомість, скажуть російські опозиціонери, на відміну від Володимира Володимировича — він на дебати — ходить! І навіть — на стадіон! Шах і мат, ватки!
Ось тільки — що ми маємо зараз, тому що у нас лідер Путін, а не бойовий хом’ячок з диванних військ?
Анкара відверто посилає і провокує Штати. Угода з С-400 майже завершена, а на лякалки Пентагону, що не побачить Туреччина американські Ф-35 місцеві ЗМІ вже відверто рекламують російські бойові літаки. Ой!
Завершується будівництво «Турецького потоку» і вже є бажаючі на його газ. Більш того, ліниво лазити, то чи йдуть переговори, то вже почали другу нитку тягнути! А це гроші, це СТАБІЛЬНІСТЬ — не буде більше Анкара воювати, принаймні, за Ердогана з нами. А якщо коли-небудь буде все-таки друга Україна — досвід у нас є.
Заборона на постачання помідорів, та й не тільки — список був зубодробильний — показав багатьом у Туреччині, наскільки їх економіка може мати проблем. Може не вбивчих, але краще бути багатим і здоровим, правда? Ніж сваритися з сусідом, що має не тільки ядерну зброю, але і банальний ринок збуту. Право працювати на якому — треба ще заслужити. Ми вчимося економіці і вчимося швидко. Довго запрягаємо, але, якщо нас сильно попросять…
Однак, все це лірика, найголовніше — НАТО. Не знаю, хоч і не здивуюся, була це багатоходівка або просто збіг обставин, але Путін знову застосував свій коронний прийом з дзюдо. Провокація США, а потім спроба прибрати Ердогана через Майдан і навіть вбивство — вилилася у тотальний провал західних розвідок. І чергову перемогу Росії, поки Україна святкувала перемогу — як же, угробили наших людей і літак!
Просто порівняйте плюси і мінуси. Швидке рішення: новий виток «ізоляції», де ми вже 146% агресори, війни, різні санкції і засудження світовою спільнотою або — проект газпропровода, проект АЕС, розкол НАТО і Туреччина, не наш союзник, не треба ілюзій, але ситуативний партнер, країна рекламує (і оплачує) С-400, а також — приклад політичної імпотенції Вашингтона! Плюс, тепер, будучи прив’язаною до нас трубою, мирним атомом, поставками військової техніки і помідорами, Туреччина — не буде хотіти війни. Ні, прикордонні розлади типу України, ми, звичайно, розглядаємо, але навіть тут, мені здається, саме населення великої країни — теж може дещо сказати, що станься. В кінці-кінців, як у них туристичне напрямок просіло і як всі чекали його повернення? Власне, це теж не секрет, може бути турки і не люблять Росію, але вже точно більше вони терпіти не можуть США — навіть їх долари спалюють, а це дорого. Скажіть, у нас так робили в свій час?
Як хочете — а той розворот, який зробили Путін, Ердоган і їх команди, здавалося б — з патової ситуації — увійде, мені здається, не менше в історію, ніж повернення Криму в Росію.
І тепер хто-небудь ще хоче поставити мені запитання, чому особисто я, так, і думаю, переважна кількість жителів Росії категорично проти виходу Путіна на пенсію? Хрін вам, Володимире Володимировичу, а не відпочинок. На тому світі всі відпочинемо, а поки на галери і працювати, працювати і працювати. Ну, ось так у нас в «цій країні». Звикли ми. Але потім — з нам пам’ятник, хоча я вже поставив. Набридло соромитися. Хоч ВВП і проти — це теж не секрет.
p.s. Ось побачите, лідер Туреччині у нас ще й путінський «Аурус» купить. І не один. І навіть — не два!
