По вулицях курєри, курєри, курєри… І все бісять!

428

Бісять! Бісять кур’єри! я розумію, що на таку роботу не влаштовуються люди, які мріяли бути космонавтами. Але майже кожного разу діалог з кур’єром викликає бурю роздратування! Діалог з кур’єром сьогодні, доставка документів. Для кого документи — чітко і ясно прописано.

— Здрастуйте, я приїхав на вашу адресу. (Тон злегка роздратований і нахабнуватий).

— Здрастуйте, я вас чекаю, а де ви знаходитесь?

— У вас. І що? (Тут мені захотілося відповісти жорстко: чекати другого пришестя, але я стрималася).

— Що ви бачите перед собою?

— Кафе

— Відмінно. У кафе ви повинні бачити величезний БЦ, вам потрібна центральна прохідна, на охорону скажете ТОВ «Роги і копита»

— ЩО на охорону сказати?

Тут вже я почала розмовляти роздратованим тоном, після чого кур’єр, судячи по голосу, сильно образився.

Якого біса я повинна бігати зустрічати кур’єра і приводити за ручку до дверей, попутно вибачаючись за всі надані незручності!

Чому людина, що працює кур’єром, закочує очі, коли виявляється, що треба кудись йти, а вже якщо підніматися по сходах на якийсь там поверх — взагалі караул! Бісить!!!