З цікавістю прочитав задолбашку «Ручку в зуби і вперед». Колись і я з таким стикався, але з тих пір, як я перестав писати, пройшло вже багато років. Однак погляд зупинився на іншому — на останньому абзаці та на «роялях в кущах».
Як же набридли ці роялі, просто жах! Особливо в циклах книг. Читаєш собі спокійно «книжковий серіал» том за томом, купуєш книги… А в останній частині замість логічного завершення — величезний такий роялище. У моїй улюбленій жанрі фентезі автори часто закінчують твори чимось на кшталт «героя з’явилися суперздатності (яких до цього практично не було), і він своїми руками знищив всіх ворогів». Так, саме всіх, без сторонньої допомоги і на останніх 2-3 сторінках книги…
Дивлюся серіал (для прикладу, щоб було зрозуміло, «Грімм» — досить відомий фентезі-серіал з хорошим сюжетом і акторами). В кінці — знову рояль. Не хочеться псувати враження спойлерами, але в останній серії в кущах стоїть просто величезний музичний інструмент… А хотілося цей серіал ще раз переглянути як-небудь (так само, як і перечитати деякі багатотомні романи). Але, знаючи, наскільки нелогічним і притягнутим за вуха був кінець, дивитися або читати повторно вже не хочеться, навіть через кілька років. І це трохи задолбали.
