Олійна ницість

492

Я росіянка, але в Росії толком ніколи не жила. Мене вивезли за кордон ще в дитинстві, потім я поїхала вчитися у Голландії. При цьому російською я кажу ідеально, без акценту, але деякі слова просто вилітають з голови.

Влітку я з’їздила в Москву відвідати друзів. Ми пішли снідати в одну відому кав’ярню. Вирішила замовити каву із знежиреним молоком. Тільки от слово «знежирене», яке я ніколи не використовую, геть не змогла згадати.

— Можна кава з молоком… з низьким вмістом жиру?
— З чим?
— Ну, з низкомасленным (так воно називається болгарською).
— З чим? — дівчина почала нервувати.
— Skinny, low-fat…
— Чого ви від мене хочете?

Чоловік, що стояв за мною в черзі, зглянувся: «Із знежиреним їй». Дівчина за касою подивилася на мене презирливим поглядом:

— Так би відразу й сказали, а то починаєте тут випендрюватися.

Я була в шоці. Не те щоб задовбали, але якось відразу стало соромно, прикро і неприємно.