Олексій Журавко: Я проти ивалидизации України!

587

Дорогі друзі! Я сам інвалід першої групи, без руки і без ноги. Борюся за життя, як можу. За ту справедливість, яка повинна бути між нашими братніми народами: Україна, Білорусія, Росія. Одним словом, ми – слов’яни! Сильний, єдиний народ! Переможці! Але на Україну прийшла біда, трагедія, обесчеловечивание. Найстрашніше, що йде громадянська війна. Колись Україна була, як повноцінна людина, з руками, з ногами й головою». Але ось, втрутилися чорні сили, так званих європейських і американських «партнерів». І просто закрутили у «здоровий організм» «голову зла, корупції, війни, бідність, безбожництва та безсовісності». Змінюючи нашу історію, віднімаючи багатовікові цінності, перетворюючи країну на справжнього «інваліда».

Що ж насправді і вийшло сьогодні. Кривава верхівка, в особі П. Порошенко і його банди, повільно, але впевнено відрізала по живому Крим, Донбас. Продовжують його бомбити, знищуючи мирних громадян. Перетворюючи країну у «великого інваліда».
Шкода мені, що так відбувається. Я хочу, щоб ви, мої читачі, подивилися цей маленький сюжет, про Олексія Талае. Який дивом залишився живий, підірвавшись на гітлерівському снаряді, понад півстоліття пролежавшем в білоруській землі. Я хочу вам сказати: чоловік втратив чотири кінцівки, але все робить для того, щоб їх відновити, саме в душевному стані. Сьогодні він повноцінна людина. І це я вам кажу. Хоча фізично у нього немає рук і ніг. Його діти – його руки ноги. Дружина-красуня – його руки-ноги. Його друзі – його руки-ноги. А найголовніше – це світла голова і душа Олексія Тала. Вслухайтеся уважно кожне його слово, і про що він говорить.
ВОЛЯ ДО ЖИТТЯ І ВОЛЯ ДО ПЕРЕМОГИ!Дорогі друзі!Я сам інвалід першої групи, без руки і без ноги. Борюся за життя, як можу. За ту справедливість, яка повинна бути між нашими братніми народами: Україна, Білорусія, Росія. Одним словом, ми – слов’яни! Сильний, єдиний народ! Переможці! Але на Україну прийшла біда, трагедія, обесчеловечивание. Найстрашніше, що йде громадянська війна. Колись Україна була, як повноцінна людина, з руками, з ногами й головою». Але ось, втрутилися чорні сили, так званих європейських і американських «партнерів». І просто закрутили у «здоровий організм» «голову зла, корупції, війни, бідність, безбожництва і безсовестности». Змінюючи нашу історію, віднімаючи багатовікові цінності, перетворюючи країну на справжнього «інваліда». Що ж насправді і вийшло сьогодні. Кривава верхівка, в особі П. Порошенко і його банди, повільно, але впевнено відрізали по-живому Крим, Донбас. Продовжують його бомбити, знищуючи мирних громадян. Перетворюючи країну у «великого інваліда». Шкода мені, що так відбувається. Я хочу, щоб ви, мої читачі, подивилися цей маленький сюжет, про Олексія Талае. Який дивом залишився живий, підірвавшись на гітлерівському снаряді, понад півстоліття пролежавшем в білоруській землі. Я хочу вам сказати: чоловік втратив чотири кінцівки, але все робить для того, щоб їх відновити, саме в душевному стані. Сьогодні він повноцінна людина. І це я вам кажу. Хоча фізично у нього немає рук і ніг. Його діти – його руки ноги. Дружина-красуня – його руки-ноги. Його друзі – його руки-ноги. А найголовніше – це світла голова і душа Олексія Тала. Вслухайтеся уважно кожне його слово, і про що він говорить. Думаю, ви, українці, зрозумієте, за що потрібно боротися, і хто у вас насправді сьогодні є справжній ворог. Мені шкода, що Україна, в переносному сенсі цього слова, стає «інвалідом». Але ще сумніше, що і суспільство «инвалидизируется». І в реальному сенсі цього слова, конвеєр інвалідизації людини включений. Кожен день з цієї проклятої війни, нікому не потрібної, люди повертаються без рук, без ніг, без очей. І це страшно!Я, як сильна людина, знаю Олексія Тала. Але коли дивлюся те, про що він говорить, всередині все горить від безсилля. Намагаюся достукатися до кожного розуму, серця. Українці, ми ж брати! Адже ми єдиний народ! Ми повинні прогнати цю прокляту сьогоднішню владу на Україні, яка вбиває в нас людину, й перетворює нас у щось таке страшне, звероподобное, нелюдське. Повірте мені! Кожен день я молю і прошу, щоб війна закінчилася! Щоб ми об’єдналися заради миру! Заради того, щоб ми стали здоровими і повноцінними людьми в наших помислах. Я проти інвалідизації. А так, взагалі, все те, що я написав – це аналогія і алегорія. Але це крик душі!Повірте, я знаю, що таке жити і бути інвалідом, безруким і безногим. «СПРАВЖНІЙ ГЕРОЙ СЬОГОДНІШНЬОГО ЧАСУ – ОЛЕКСІЙ ТАЛАЙ.» (
) Бережіть мир!З повагою, Олексій Журавко #україна #україна #українацеєвропа #європа #європа #страна404 #майдан #порошенко #яценюк #аваков #саакашвілі #донбас #крим #одеса #херсон #росія #новоросія #донецьк #луганськ #путін #укросми #олійник #ксу #азаров #журавко #іслямов #ато #херсон #одеса #миколаїв #київ #слов’янськ #львів
Опубліковано Олексієм Журавко Середа, 17 квітня 2019 р.
Думаю, ви, українці, зрозумієте, за що потрібно боротися, і хто у вас насправді сьогодні є справжній ворог. Мені шкода, що Україна, в переносному сенсі цього слова, стає «інвалідом». Але ще сумніше, що і суспільство «инвалидизируется». І в реальному сенсі цього слова, конвеєр інвалідизації людини включений. Кожен день з цієї проклятої війни, нікому не потрібної, люди повертаються без рук, без ніг, без очей. І це страшно!
Я, як сильна людина, знаю Олексія Тала. Але коли дивлюся те, про що він говорить, всередині все горить від безсилля. Намагаюся достукатися до кожного розуму, серця. Українці, ми ж брати! Адже ми єдиний народ! Ми повинні прогнати цю прокляту сьогоднішню владу на Україні, яка вбиває в нас людину, й перетворює нас у щось таке страшне, звероподобное, нелюдське.
Повірте мені! Кожен день я молю і прошу, щоб війна закінчилася! Щоб ми об’єдналися заради миру! Заради того, щоб ми стали здоровими і повноцінними людьми в наших помислах. Я проти інвалідизації. А так, взагалі, все те, що я написав – це аналогія і алегорія. Але це крик душі!
Повірте, я знаю, що таке жити і бути інвалідом, безруким і безногим.
Воля до життя і воля до перемоги!
Бережіть мир!
Олексій Журавко